В умовах кризи неплатежів особливо зростає роль ефективного управління дебіторською заборгованістю, своєчасного її повернення та попередження безнадійних боргів. При цьому слід пам'ятати, що політика управління дебіторською заборгованістю є одночасно складовою не лише фінансової, а й маркетингової стратегії підприємства. Адже шляхом пом'якшення умов розрахунків з покупцями продукції можна розширити обсяги її реалізації і тим самим збільшити доходи і прибутки від основної діяльності.
У процесі здійснення різноманітних виробничих та комерційних операцій у підприємства може виникати дебіторська заборгованість за розрахунками з покупцями продукції, персоналом, власниками, бюджетом та позабюджетними фондами тощо. Але господарська практика свідчить, що на розрахунки з покупцями за відвантажену продукцію (виконані роботи і послуги) припадає більш як 80 % загального обсягу дебіторської заборгованості підприємств, що робить її основним об'єктом фінансового управління.
Основна мета управління дебіторською заборгованістю полягає в мінімізації її обсягу та строків інкасації боргу. У процесі управління вирішуються такі завдання:
• визначення обсягу інвестицій у дебіторську заборгованість за комерційним і споживчим кредитом;
• формування принципів та умов кредитної політики щодо покупців продукції;
• визначення кола потенційних дебіторів;
• забезпечення інкасації дебіторської заборгованості;
• прискорення платежів за допомогою сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості.
