Соціалізація спеціаліста в галузі економіки як психолого-педагогічна проблема
Розглянуті вище особливості економічної соціалізації набувають надзвичайно важливого значення при педагогічному проектуванні та реалізації навчально-виховного процесу професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі економіки. Дійсно, цілі, зміст і характер їхньої професійної діяльності не тільки істотною мірою пов’язані з економічною і соціальною ситуацією в країні, а й виступають безпосередніми чинниками їхньої соціалізації взагалі та економічної соціалізації, зокрема. Тому їх соціалізація в процесі професійної підготовки являє собою цікаву і досить актуальну психолого-педагогічну проблему.
Сутнісною характеристикою життя в сучасному світі стає ситуація швидких змін. Прискорення темпів соціальної динаміки, перетворення старих і створення нових соціальних структур, трансформація соціальних ідеалів і цінностей неминуче задають нові параметри перебігу соціалізації, висуваючи до її суб’єкта підвищенні вимоги у формуванні нових моделей соціальної поведінки, конструювання персональної системи цінностей та ідентифікаційних структур особистості. Наслідком цих процесів стає виникнення суперечності: з одного боку, люди прагнуть діяти відповідно до свого характеру, який склався традиційно-типово, з іншого, - їх реальна поведінка заважає досягненню як загально-економічних, так і індивідуально-особистісних цілей. Риси характеру особистості, які традиційно вважаються позитивними, починають втрачати свою цінність, адже в нових соціально-економічних умовах вони не відповідають соціальним потребам. Так, в умовах ринкової економіки такі особистісні риси характеру, як обережність, довірливість, поміркованість, що традиційно вважаються позитивними, в сучасному бізнесі втрачають свою цінність на перевагу таким, як ініціативність, здатність до ризику, агресивність тощо. Ті риси характеру, які були свого часу пристосовані до минулих соціальних умов, в нових не відповідають потребам людини. Економічний розвиток відбувається швидше, ніж розвиток характеру, і „розрив між еволюцією економічною та еволюцією психологічною призводить до того, що в процесі звичайної економічної діяльності психологічні потреби вже не задовольняються. Але ці психологічні потреби існують і потрібно шукати інші способи їх задоволення” [2, с.297].
