Концептуальні основи економічної стійкості промислових підприємств як соціально-економічних систем
Економічне значення терміна «стійкість» нерозривно пов’язане із зага-льнофілософським визначенням цього поняття.
Стійкість – як явище навколишнього світу – одна з фундаментальних властивостей природи та процесів, що протікають в ній. Саме внаслідок стій-кості різні статичні й динамічні процеси можуть бути спостережувані, дослі-джувані й прогнозовані. «Стійкість» – утворення від кореня російського слова «основание», що значить – «міцно вкорінена традиція, основний початок, ос-нова чого-небудь» [56, с. 129]
Під стійкістю якого-небудь явища або процесу розуміють здатність протистояти коливанням і змінам; твердість, надійність; постійність перебу-вання в одному стані; здатність зберігати даний стан, незважаючи на дію різних сил [281, с. 748; 374, с. 470].
Поняття «стійкість» використовується в різних галузях наукового знання.
Термін «стійкість системи» (об'єкта, явища, процесу) застосовується в понятійному апараті природничо-наукових дисциплін.
Стійкість системи розглядається в літературі як її здатність підтримувати намічений режим функціонування, незважаючи на вплив на неї зовнішніх збурень [284, с. 554]; здатність системи відновлювати початковий (або близь-кий до нього) стан після якого-небудь збурення, що проявляється у відхиленні параметрів системи від номінального значення [55, с. 527].
