Методи управління економічною стійкістю промислових підприємств у фінансовій сфері
Управлінський хаос у період трансформації соціально-економічної сис-теми й економічний спад останнього десятиріччя мали негативні наслідки для діяльності сучасних підприємств. Найбільш сильно це виявляється у сфері накопичення й інвестування капіталу, у незадовільному стані інвестиційного клімату. Як наслідок, з підприємств ряду галузей промисловості, що ство-рюють суттєву частину доданої вартості (машинобудування, металообробка, хімічна, легка та ін.), вже тривалий час функціонують в умовах, що не забез-печують не тільки розширене, але і просте відтворювання.
Необхідність підвищити рівень управління промисловим підприємством передбачає вирішення ряду складних завдань у сфері виробничого та фі-нансового менеджменту. На практиці ці завдання зводяться до побудови такої системи управління підприємством, яка б забезпечила конкурентоздатність і поступальний розвиток сучасних підприємств. Зробити це досить складно – як правило, на великих підприємствах, що мають розгалужену структуру і мережу філій, відсутня чітка система збору, обробки й обліку інформації, низький рівень автоматизації цих процесів. Непрозорість, невизначеність і фра-гментарність даних про фінансові потоки спричиняють слабку достовірність управлінської інформації. У результаті на таких підприємствах відсутня не тільки система оперативного контролю над діяльністю структурних підрозді-лів, але й ускладнений вибір загальної стратегії розвитку, адекватної реаліям, що склалися [23; 63; 86; 318].
Поліпшення якості управління вимагає розвитку і вдосконалення мето-дологічного й методичного забезпечення аналізу фінансового становища під-приємства і планування його діяльності. Основні чинники, що ослаблюють можливість стабілізації роботи багатьох підприємств, пов'язані, з одного боку, з поганою передбачуваністю макроекономічних показників і невідповідністю їх динаміки ринковим циклам, а з іншого, з вадами методичного забезпечення стратегічного управління цих підприємств. Отже, для того щоб управлінська діяльність підприємства мала високій рівень результативності, керівництву потрібно дотримуватися такої поведінки, яка була б адекватна викликам се-редовища його функціонування.
Нестійке функціонування підприємства викликається нездатністю під-приємства адекватно реагувати на виклики середовища його функціонування, що у свою чергу, зумовлено неправильною стратегією, неадекватною органі-зацією бізнесу та, як наслідок, слабкою здатністю пристосуватися до вимог ринку.
