Організаційне забезпечення процесу управління економічною стійкістю промислових підприємств
Ринкові відносин для сучасних підприємств України характеризуються відходом від планової моделі управління й переходом до різноманітних форм власності й господарювання, високим рівнем нестабільності й невизначеності середовища їх функціонування, а також значним посиленням конкуренції на внутрішньому й зовнішньому ринках. Здійснення перетворень в економіці країни диктує необхідність формування нових підходів до управління різними сторонами діяльності підприємства, що вимагає реформування всієї системи управління, пошуком форм і методів керування, адекватних складності завдань, що вирішуються.
Одним зі способів вирішення проблем підвищення ефективності діяль-ності підприємства є надання його системі управління адаптивних властивос-тей, а це обумовлено тим, що здатність до адаптації забезпечує підприємству досягнення найбільш значимих цілей у середовищі, яке характеризується ви-соким ступенем динамічності й невизначеності. При цьому в процесі адаптації можуть змінюватися як параметри функціонування підприємства, так і його внутрішня структура. Загалом, більш суттєві зміни середовища спричиняють і більш глибокі зміни в структурі підприємства, а спектр умов, до яких при необхідності повинне адаптуватися підприємство, визначає ступінь його ада-птаційних можливостей.
Якщо діяльність підприємства під впливом відповідних управлінських заходів стабілізується, а також якщо вдається стабілізувати й середовище його функціонування, то адаптивна система управління після закінчення певного періоду часу накопичує необхідну інформацію (навчається), використовуючи її надалі для усунення невизначеності, і якість адаптивного управління на-ближається до якості оптимального в умовах повної інформації. У складних системах, що схильні до самоорганізації, характеристики об'єкта управління змінюються з часом, і усунути невизначеність повністю не вдається, більш того, в деяких випадках вона мо¬же зростати.