Страхування забезпечує стабільність, соціальні гарантії в суспільстві за допомогою механізму фінансового захисту. Протягом століть страхування удосконалювалося, змінювалися його організаційні форми, методи компенсації збитків, посилювалась розмаїтість страхових програм у міру розширення страхових інтересів і зміни страхових ризиків. При цьому на всіх етапах свого розвитку страхування забезпечувало безперервність суспільного відтворення через компенсацію збитків від стихійних та інших небезпек кожного з його учасників.
Існують визначення, в яких страхування представляють як вид господарської діяльності, заснований на платності й солідарності, що має на меті покриття майбутніх збитків чи забезпечення потреби, викликаної настанням випадкової й разом із тим статистично обчислюваної події.
К. Г. Воблий визначає страхування як вид господарської діяльності на основі солідарності та платності з метою покриття майбутнього нестатку або потреби, що викликані настанням випадкової і в той же час статистично відчутної події [44, с. 10]. Таким чином, у деяких дослідженнях страхування на перший план висувається статистична значимість спостережень подій страхування. Наприклад, страхування є відшкодуванням дії, що сталася з людиною через взаємність, організовану за законами статистики.
У ранніх роботах радянських дослідників страхування розглядалося лише як допоміжний інструмент державного регулювання економіки. На думку Ф. В. Коньшина, «страхування є одним з методів створення централізованого страхового фонду для відшкодування за рахунок страхових внесків втрат у народному господарстві від стихійних лих і нещасних випадків, а також для виплат відповідних сум у зв’язку з настанням подій, пов’язаних з життям і працездатністю застрахованих» [45, с. 12]. Інше ставлення до страхування демонструють більш пізні дослідники. М. К. Шерменьов пропонує визначення, відповідно до якого страхування «являє собою економічні відносини, що виникають у зв’язку з формуванням (за рахунок власника майна) і використанням страхового фонду, створюваного спеціальною організацією (страховиком) для відшкодування учасникам страхового фонду (страхувальникам) збитку від стихійних лих та інших непередбачених подій» [46, с. 21].
