Формування організаційно-економічного простору страхових послуг у сфері туризму
Страховий ринок формується на основі страхових послуг, які знаходяться в обігу та призначені для реалізації. Основним генератором страхових послуг виступає страхова компанія. Створення будь-якого страхового продукту неможливе без взаємопов’язаних організаційних та економічних процесів, що формуються у межах функціональної одиниці страхового ринку під дією зовнішніх і внутрішніх факторів і слугують необхідною передумовою її діяльності. Виникає потреба у дослідженні економічної природи страхового ринку та однієї з його функціональних одиниць – страхової компанії з метою виявлення особливостей її взаємодії зі сферою туризму.
Набуло поширення визначення страхового ринку як сукупності його суб’єктів (страховиків, страхувальників, посередників) і страхових послуг, які є предметом купівлі-продажу. Є й більш широкі визначення категорії страхового ринку. Так, В. Базилевич вважає 99, с. 59, що “страховий ринок являє собою систему економічних відносин, що виникають між суб’єктами ринку з приводу забезпечення потреби у страховому захисті це економічний простір, де досягається урівноваження попиту і пропозиції на страховий захист”. Гомелля зазначає 17, с. 37, що страховий ринок нині являє собою досить складну систему, яка містить власний економічний зміст, наповнений суб’єктами ринку та їх інтересами, пов’язаними зі страховим захистом; об’єкти страхового захисту і засоби у вигляді страхових послуг у товарній формі, що задовольняють інтереси всіх суб’єктів ринку; організаційний зміст, що характеризується інституційними, галузевими і територіальними структурами; державне регулювання ринкових процесів та ін.
Поняття комплексного страхового ринку вводить у своїх дослідженнях і К. Шелехов 100, с. 90–91, який пише, що комплексний страховий ринок – це страховий ринок, об’єднаний системою соціально-економічних зв’язків в єдине ціле з необмеженою кількістю інших ринків, які органічно й вільно існують і розвиваються на конкретній території на основі законів ринкової економіки. У межах моделі комплексного страхового ринку автор виділяє такі компоненти, без яких його існування неможливе: законодавче ядро і систему державного регулювання ринку; структуру та інфраструктуру ринку; ринкові господарські форми, призначені для управління процесами на ринку; систему взаємозв’язків з іншими вільними ринками, які розвиваються у цій країні спільно або паралельно з її страховим ринком. М. Мних у своєму дослідженні конкретизує поняття «страховий ринок України» та визначає його як сферу економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги та здійснюється акт їх купівлі-продажу, а також уся сукупність економічних відносин із надання страхових гарантій суб’єктам підприємницької діяльності та соціального захисту населення України 101, с. 142.
