Роль асистуючих компаній у страховому забезпеченні міжнародного туризму
Асистуючі компанії виникли та розвиваються з метою забезпечення процесу оперативної допомоги застрахованим особам у разі настання страхових подій, а також наступного врегулювання їх фінансових аспектів. З практичної точки зору такі компанії дозволяють страховим організаціям реально реалізувати закладені в страхові поліси механізми захисту застрахованих у різних галузях страхування. Для страховика співробітництво з асистуючою компанією виступає засобом підвищення конкурентоспроможності страхових продуктів, посилення їх привабливості для потенційних клієнтів, оскільки клієнт купує не тільки фінансову послугу, але й можливість отримати необхідну допомогу у будь-якій точці земної кулі. Прагнення страхової компанії як фінансової установи сконцентруватися саме на страхових функціях (андерайтинг, супровід ризиків, здійснення страхових виплат) приводить до появи нових інституцій в інфраструктурі страхового ринку.
До асистуючих організацій належать установи, які надають клієнтам страхової компанії сервісну допомогу у разі настання страхових випадків. Історично склався поділ асистансу на медичний і технічний, хоча він є досить умовним – у більшості випадків асистанси технічного і медичного напрямів доповнюють один одного і входять у єдиний пакет послуг, що пропонуються. Крім того, цей пакет насичений іншими послугами (юридичними, консалтинговими та ін.) В. Згоняйко пропонує дещо іншу класифікація асистуючих компаній: універсальні міжнародні та національні вузькоспеціалізовані [148, с. 75–77].
У міжнародній термінології під assistance insurance розуміють специфічний вид страхування, об’єктом якого є негайне надання застрахованому допомоги у визначених надзвичайних ситуаціях. Якщо в класичному страхуванні йдеться про відшкодування збитку, то у страхуванні невідкладної допомоги, яке, зазвичай, супроводжує асистанс, – про надання послуги у формі допомоги (технічної, медичної, юридичної) [149, с. 12].
Основним завданням асистуючої служби є координація дій між страховою компанією, клієнтом та найближчою до клієнта медичною установою. Під поняттям «координація дій» розуміють організацію доставки хворого, контроль за його лікуванням, гарантування оплати медичних послуг, вирішення спірних питань. Якщо суми незначні, клієнту дозволяється оплатити послуги та отримати відшкодування після повернення на батьківщину.
У страхуванні невідкладної допомоги страхова компанія часто виступає тільки як організатор надання послуги, як посередник між організацією, що безпосередньо надає послугу, та застрахованим. На думку О. Залєтова, така діяльність належить до страхової, тому що ґрунтується на передаванні ризику виникнення необхідності надання невідкладної допомоги в обмін на попередню сплату визначеної страхової премії [149, с. 32].
