Проблеми формування страхового захисту підприємницької діяльності у сфері туризму.
Зростання туристичних потоків у різних напрямах, з одного боку, активізує діяльність суб’єктів підприємництва, які обслуговують сферу туризму, а з другого – вимагає посиленого контролю за різноманітними наявними ризиками. Якщо вітчизняні страхові компанії вже мають певний досвід у забезпеченні страхового захисту туристів, то страхування ризиків суб’єктів туристичної діяльності є новим напрямом у становленні страхових відносин у сфері туризму.
Діяльність господарюючих суб’єктів у сфері туризму належить до різних видів підприємництва, які здійснюються на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. Отже, потрібні ефективні механізми страхового захисту на випадок непередбачуваних подій.
Увесь перелік ризиків та ризикоутворювальних факторів, які супроводжують підприємницький процес у сфері туризму, було розглянуто у розділі 2. У процесі аналізу ризики суб’єктів туристичної діяльності було поділено на дві групи: ризики, що безпосередньо не пов’язані зі здійсненням туристичної діяльності та опосередковано впливають на її результативність (стихійні, природні, екологічні тощо); ризики, що безпосередньо пов’язані зі здійсненням туристичної діяльності, або підприємницькі ризики (економічні, фінансові, валютні тощо).
Якщо перша група ризиків активно страхується, то до страхування підприємницьких ризиків страхові компанії підходять із застереженнями [260]. Це пояснюється такими моментами: відсутність досвіду андерайтингу; недостатній обсяг страхових резервів, які б надавали можливість здійснювати страхування великих ризиків; неможливість перестрахувати великі ризики у провідних зарубіжних компаніях у зв’язку з нестабільною економічною ситуацією в Україні та недосконалою законодавчою базою; недостатній розвиток ринку інвестицій (фондового ринку) в Україні; низький рівень страхової грамотності в підприємницьких колах [109].
