Методичні рекомендації щодо визначення фінансової стабільності розвитку групи банків
Практичні та прикладні аспекти визначення оцінок фінансової стабільності розвитку як окремого банку, так і їх сукупності показали складність поставленого питання, для вирішення якого потрібним є врахування цілою множини окремих положень (див. зауваження підрозділів 2.1 та 3.1). При цьому необхідно звернути увагу на те, що, зазвичай, існує ціла низка підходів щодо розкриття сутності фінансової стабільності в розвитку банку (див. рис. 1.1), а відтак й саме поняття фінансової стабільності розвитку банку має окремі різновиди (див. рис. 1.4). Виходячи з цього правомірним є застосування різних підходів щодо встановлення оцінок фінансової стабільності розвитку банків, наявність яких надає базу для більш ґрунтовного прийняття виважених рішень.
Однак, поряд із цим також слід розуміти, що відповідні підходи можуть бути застосовані для:
• визначення оцінки фінансової стабільності розвитку окремого банку, наприклад, на основі узагальнення рядів фінансових показників його діяльності, що було розкрито в попередньому підрозділі,
• побудови вектору оцінок фінансової стабільності розвитку банку, де під таким вектором слід розуміти сукупність оцінок фінансової стабільності розвитку банку в розрізі окремих рядів даних, які відповідають тим, або іншим показниками його діяльності. Тобто визначається не узагальнена інтегральна оцінка фінансової стабільності розвитку банку, як це було показано у підрозділі 3.1, а будується множина оцінок, яка загалом і характеризує розвиток банку. Доцільність такої оцінки пов’язана з тим, що вона, з одного боку, узагальнює властивості інтегральної оцінки, а з іншого, дозволяє проаналізувати розвиток банку з погляду конкретного показника, який характеризує такий розвиток,
• узагальнення фінансової стабільності розвитку групи банків. При цьому відмітимо, що таке узагальнення може бути виконане як з погляду підходу, який запропоновано в попередньому підрозділі, але для показників, що узагальнюють діяльність цілої групи банків (див. рис. 1.6), так й з погляду побудови вектору оцінок фінансової стабільності розвитку окремих банків, які визначають їх певну групу.
Отже, одним із головних питань, яке постає в процесі розв’язання поставленого завдання, а саме із застосування різних підходів щодо встановлення оцінок фінансової стабільності розвитку банків, є узагальнення динаміки ряду конкретного показника діяльності банку на відміну від розгляду такої динаміки з погляду декількох рядів даних, як це було зроблено в попередньому підрозділі. З економічної точки зору, відмічений аналіз, передбачає визначення характерних ознак функціонування банку з погляду конкретного показника його діяльності, що надає змогу вказати на наявні ознаки проблемності у відповідних рядах, виходячи зі змістовності досліджуваного аспекту банківської діяльності. Інструментарієм розв’язання такого завдання є застосування методів статистичного аналізу, де слід виділити, перш за все, різноманітні показники варіації часового ряду, яким і є ряд даних з обраної діяльності банку. Проте, не всі показники варіації ряду можуть бути застосовані для проведення відповідного аналізу. Так, зокрема, визначення середнього, середньоквадратичного або дисперсії ряду навряд чи буде доцільним при узагальнені фінансової стабільності розвитку банків. Це пов’язано з тим, що відмічені величини є занадто залежними від значень ряду, а відтак їх оцінка не може бути застосована для порівняльного аналізу фінансової стабільності банків, принаймні щодо врахування особливостей розвитку кожного з банків окремо. Інакше кажучи, важко на основі перелічених оцінок визначити фінансову стабільність розвитку банків у їх порівняльному аспекті, бо зазвичай умови функціонування банків є те ж різними та й обсяги операцій, які здійснюють банки є також різними. Пояснимо зроблене зауваження на конкретному прикладі. Так, на рис. 3.5 (власні розрахунки за даними додатку Д) подана динаміка обсягів наданих кредитів в розрізі окремих банків протягом 2004 року.
