Системно-структурні характеристики туристичного співробітництва України та Польщі
Процес глобальної економічної інтеграції визначає напрями, пріоритети та структурну побудову системи механізмів національних стратегій соціально-економічного розвитку. У системі геостратегічних пріоритетів України особливе місце посідає співробітництво з країнами Європейського Союзу, яке відкриває перспективи та можливості економічного розвитку, сприяє зміцненню позицій у глобальному чи мегарегіональному конкурентному середовищі. Саме тому ще у 2002 р. у Посланні Президента України до Верховної Ради України «Європейський вибір» окреслена геополітична спрямованість стратегічного курсу на європейську інтеграцію, головною метою якої є набуття повноправного членства в ЄС.
На посттрансформаційному етапі розвитку економіки інтеграційна політика України реалізується у багатьох сферах економічної, політичної та гуманітарної співпраці. Нові перспективи відкрилися після останнього розши-рення ЄС і набуття державою статусу безпосереднього сусіда країн-членів ЄС. У реалізації євро¬інтеграційної стратегії винятково важливого значення набуває стратегічне партнерство з Республікою Польща, яке розвивається динамічно в багатьох площи¬нах, має не лише міждержавний характер, а й виступає як пере-думова стимулювання соціально-економічного розвитку прикордонних регіо-нів, прояв¬ляється на локальному та регіональному рівні, у тому числі і на транскордонному [ , с.32-33; , с.9]. В. Борщевський, А. Мельник, Є. Савельєв відзначають що стратегічне партнерство України та Польщі в геополітичному та загально¬євро¬пейському контекстах вимагає від нашої держави окреслення нового зовнішньо¬економічного курсу та формування відповідної державної політики як загалом, так і її окремих компонентів, зокрема економічного, регіонального, соціального, гуманітарного тощо [ ; ; ].
До однієї з основних доповнюючих форм євроінтеграційного вектору зовнішньої політики України відноситься транскордонне співробітництво прикор¬донних регіонів України та сусідніх країн-нових членів ЄС. На нових зовнішніх кордонах ЄС міжрегіональне та транскордонне співробітництво перетворюється в дієвий інструмент формування розширеним ЄС смуги добросусідства та інтенсив¬ного розвитку зв’язків європейської спільноти з усіма прикордонними державам, внаслідок чого для нашої країни ТКС є шляхом практичного включення регіонів до загальноєвропейських інтеграційних процесів [ , c.114]. Розширення контактів та співробітництва на транскордонному рівні з сусідніми новими країнами-членами ЄС через впровадження «Програм добросусідства» за участю України, розвитку інституційного забезпечення ТКС та підвищення ефективності проектів та програм ТКС за активної підтримки та залучення органів місцевої влади передбачає і пункт «Транскордонне та міжрегіональне співробітництво» Плану дій Україна-ЄС [ ]. Євроінтеграційне значення транскордонного співробітництва регіонів України з регіонами прилеглих країн-членів ЄС вже кілька років поспіль відзначається у експертних доповідях Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України. І хоча відзначається, що транскордонне співробітництво не нале¬жить до «проривних» форм міжнародних відносин стимулювання науково-технічного прогресу та економічного зростання, воно за своєю природою виконує іншу, не менш важливу функцію інфраструктурного, соціокультурного, комуні-каційного спрямування, активізує господарську діяльність на прикордонних тери¬торіях шляхом мобілізації потенціалу сусідніх територій та використання фінансової допомоги ЄС, є локальною, «малою» інтеграційною формою міжнародних відносин [ , с.211; ].
