Тенденції та економічний механізм еколого безпечного використання сільськогосподарських угідь
Однією з особливостей, без якої неможливе існування сільського господарства, є земля. Аграрний природно-ресурсний потенціал є ні чим іншим як потенційною здатністю природних ресурсів, насамперед земельних, безпосередньо або опосередковано виробляти сільськогосподарську продукцію та продовольство з метою забезпечення продовольчої безпеки держави та окремих її регіонів. Земельні ресурси, як в історичній ретроспективі, так і в сучасному суспільстві є одним із провідних факторів регіонального розвитку. Останні значною мірою формують економічні передумови господарювання на регіональному рівні, визначають ефективність виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції, таким чином впливаючи на стан продовольчої безпеки на відповідній території.
Загальний земельний фонд України станом на 1.01.2009 року становив 60,3 млн. га, в тому числі у користуванні сільськогосподарських підприємств – 21,8 млн. га (36,2%). Основну питому вагу земель аграрних підприємств становлять сільськогосподарські угіддя – 21,0 млн. га, з яких ріллі – 19,5 млн. га (92,9%). В цілому слід зазначити, що площі сільськогосподарських угідь за останні 9 років мали тенденцію до скорочення. Так, площа сільськогосподарських угідь в порівнянні з 2000 роком зменшилась на 29,8 % або 8,9 млн. га, зокрема площа ріллі – на 27,5%, що становить 7,4 млн. га (табл. 3.26).
Площа сільськогосподарських угідь в користуванні аграрних підприємств Харківської області станом на початок 2009 року складала 1,2 млн. га, з яких 1,1 млн. га або 91,7% – рілля. При цьому слід зазначити, що починаючи з 2007 року рівень забезпеченості сільськогосподарських підприємств Харківської області земельними ресурсами підвищується, хоча в цілому за досліджуваний період площі сільськогосподарських угідь (в тому числі і ріллі) мали тенденцію до скорочення.
