Роль цінового механізму у формуванні інвестиційного клімату аграрних підприємств
У попередніх розділах нами був проаналізований стан аграрних підприємств у цілому по Україні та в Луганській області. Аналіз підтвердив, що більшість підприємств або малорентабельні, або цілком збиткові. Здійснювати ж інвестиційну діяльність взагалі та інноваційного спрямування зокрема, можливо в основному за рахунок власних коштів і, насамперед, прибутку, який залежить, в першу чергу, від ціни реалізації продукції. Тож ми розглянемо проблеми формування ціни на сільськогосподарську продукцію.
Аграрні підприємства функціонують у несприятливих цінових умовах, що проявляється міжгалузевими диспропорціями і ціновим диспаритетом. Цінова кон'юнктура на ринках сільськогосподарської продукції характеризується коливаннями рівня цін, що спричиняє нестабільність доходів сільськогосподарських товаровиробників, яка, у свою чергу, негативно впливає на забезпечення стійкої економіки сільськогосподарських підприємств.
Фінансовий ринок щодо учасників аграрного ринку характеризується загрозами високого рівня тінізації, постійним дефіцитом обігових коштів, нерозвиненістю системи гарантій при отриманні кредитів та інвестицій, відсутністю умов для страхування сільськогосподарських ризиків, недосконалістю бюджетної, податкової, інвестиційної та інноваційної політики, відсутністю необхідної інфраструктури для повноцінного фінансового забезпечення аграрного сектора.
Для стабільного розвитку аграрних підприємств велике значення має ціновий паритет і еквівалентність. Як зазначає П. Т. Саблук, лише за умови законодавчого забезпечення еквівалентності обміну між I, II і III сферами АПК сільське господарство має можливість якщо не зрівнятися, то хоча б наблизитися до інших сфер економіки за нормою прибутковості виробництва, продуктивності, оплати праці та інших складових [201, с. 59].
Еквівалентність обміну в АПК може досягатися, перш за все, шляхом формування загальної методики ціноутворення в АПК, а також спрямування бюджетних коштів на підтримку діяльності аграрних підприємств з охорони земель, меліорації, селекційно-насіннєвої та селекційно-племінної справи, будівництва об'єктів соціального та культурного призначення, придбання матеріально-технічних засобів тощо. Для забезпечення еквівалентності міжгалузевого обміну в АПК важливе значення, як уже зазначалося, має ціновий паритет.
