РАДА БЕЗПЕКИ: ПИТАННЯ СПРАВЕДЛИВОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА І РОЗШИРЕННЯ ЇЇ ЧЛЕНСЬКОГО СКЛАДУ
Рада Безпеки – постійно діючий орган Організації Об'єднаних Націй, на який, відповідно до статті 24 Статуту ООН, покладена головна відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки [21].
До складу РБ ООН на даний момент входять 15 держав, з яких 5 - постійних членів Організації, що мають «право вето». До них відносяться Великобританія, Франція, Росія, Китай і США. Інші 10 місць в РБ посідають тимчасові члени, які обираються ГА ООН на термін два роки із фазою ротації по п'ять держав на рік.
17 грудня 1963 була внесена поправка до Статуту ООН, згідно з якою 10 непостійних членів Ради Безпеки обираються за географічним принципом, а саме: п'ять - від держав Африки та Азії; один - від держав Східної Європи; два - від держав Латинської Америки; два - від держав Західної Європи та інших держав [97].
Рада Безпеки «визначає існування будь-якої загрози миру, будь-якого порушення миру або акту агресії і робить рекомендації або вирішує про те, які заходи слід вжити для підтримання або відновлення міжнародного миру і безпеки» [20]. Рада має право застосовувати примусові заходи до держав, які порушують міжнародний мир і безпеку, в тому числі пов'язані з застосуванням збройної сили. Стаття 25 Статуту ООН говорить: «…члени Організації погоджуються, відповідно до цього Статуту, підкорятися рішенням Ради Безпеки і виконувати їх».
Таким чином, рішення РБ ООН є обов'язкові для всіх держав, так як в даний час членами ООН є практично всі загальновизнані держави Земної кулі. При цьому, всі інші органи ООН можуть виносити лише рекомендаційні рішення [14].
На практиці діяльність РБ ООН з підтримки миру і безпеки полягає у визначенні тих чи інших санкцій проти держав-порушників (включаючи військові операції проти них); введення миротворчих формувань в зони конфлікту; організації пост-конфліктного врегулювання, включаючи введення міжнародної адміністрації в зоні конфлікту.
