Функціональний механізм сучасного українського конституціоналізму
Функціональний рівень системи сучасного українського конституціоналізму представлено відповідним механізмом, що забезпечує його динаміку.
Iнструментальний підхід до дослідження конституціоналізму виправданий можливістю вивчити окремі засоби юридичного впливу на конституційну дійсність, шляхи і способи переведення конституційно-правової моделі в поведінку індивідуальних і колективних суб’єктів права, в конституційно-правові реалії.
Якщо погодитися з таким підходом, то функціональний механізм сучасного українського конституціоналізму (далі – функціональний механізм конституціоналізму) слід подати як самостійну систему. Зовнішнім імпульсом цієї системи є нормативна основа конституціоналізму, тобто конституція та конституційне законодавство, що адекватно відображається в конституційній правосвідомості. Кінцевий прояв цієї системи – конституційно-правові відносини, організовані і впорядковані відповідно до потреб конституційного правопорядку як реального стану конституційної дійсності. Усередині системи функціонального механізму, що розглядається, знаходяться його елементи, які становлять структуру механізму, зокрема, до них належать: процесуальна частина конституційного законодавства; реальні процеси (динаміка) виникнення, зміни й припинення конституційно-правових відносин; динаміка формування і прояву конституційної правосвідомості; інституціональні та процесуальні засоби забезпечення й охорони конституційного правопорядку.
Кожен з елементів механізму органічно пов’язаний з іншими. Ці взаємозв’язки є функціональними, оскільки функціонування кожного елемента зумовлює результативність функціонування інших елементів, а також узгодженими, оскільки характеризуються координаційною взаємодією, завдяки чому забезпечується досягнення потрібного результату – конституційного правопорядку з метою забезпечення конституційно-правової свободи людини.
Зазначені структурні зв’язки елементів функціонального механізму конституціоналізму дають можливість розглянути цей механізм не тільки зі змістовного (поелементного) боку, але й з процесуального. Процесуальну якість механізму, що розглядається, забезпечує перетворення концептуальної парадигми конституціоналізму на конституційну дійсність.
