Теоретичні положення управління дебіторською заборгованістю підприємств
Управління дебіторською заборгованістю – це одна з фундаментальних та найбільш актуальних проблем переважної більшості українських підприємств вантажного автотранспорту, оскільки в підприємницькій діяльності некерована дебіторська заборгованість, як правило, є однією з причин кризового стану. У зв’язку з цим, автор вважає доцільним дослідити теоретичні та практичні аспекти управління дебіторською заборгованістю, що найбільш притаманні та адаптовані до вітчизняних умов.
Але, перш за все, необхідно визначитися з основними поняттями, на які будемо опиратися в процесі проведення наукового дослідження, а також сформулювати та ідентифікувати об’єкт, суб’єкт та предмет управління дебіторською заборгованістю.
Таким чином, управління – це безперервний процес, який має визначену послідовність та логіку. Якщо розглядати процес управління в часі, то можна відокремити декілька етапів: спочатку – довгострокові цілі, далі вивчення стратегії розвитку та здійснення комплексу заходів щодо їх виконання, спрямованих на реалізацію довгострокових цілей у більш скорочені строки [72]. Тобто автор акцентує увагу на управлінському циклі, тому запропоноване визначення не дає чіткого уявлення про процес управління.
В.А. Коноплицький та А.І. Філіна зазначають, що управління – це процес регулювання стану економічної системи, господарського об’єкту [73, с. 470]. Тобто автори наголошують на тому, що управління являє собою вплив на об’єкт або процес із метою підтримання його в визначеному стані або зміни стану в бажаному напрямку.
О.Б. Білоус стверджує, що управління – це динамічний процес щодо внесення змін у процес створення або додержання економічних правил і норм [74]. В.Г. Куліков та З.М. Рибалкіна управління розглядають як безперервний процес підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень [75].
Як зазначено в Великому економічному словнику А.М. Азріліяна, управління – це процес планування, організації, мотивації та контролю, необхідний для того, щоб сформувати та досягти цілей організації [76, с. 761].
Виходячи з цього визначення, А.М. Азріліян під управлінням дебіторською заборгованістю пропонує розуміти прийняття рішень щодо обсягу кредитів, що надаються покупцям у вексельній або іншій формі, а також щодо умов їх надання та стягнення [76, с. 761].
