Побудова механізму управління дебіторською заборгованістю підприємств вантажного автотранспорту на засадах її керованості
Систему управління дебіторською заборгованістю в економіці прийнято поділяти на два крупних блока: кредитну політику, що дозволяє максимально ефективно використовувати дебіторську заборгованість як інструмент збільшення обсягу послуг, і комплекс заходів, який спрямований на зниження ризику виникнення простроченої або безнадійної дебіторської заборгованості [162, с.157].
Виходячи з даного твердження, визначено, що механізм управління дебіторською заборгованістю доцільно формувати в розрізі кредитної політики та інкасації дебіторської заборгованості, оскільки основна мета управління дебіторською заборгованістю поєднує у собі дві діаметрально протилежні, але взаємопов’язані системи завдань: маркетингові та фінансово-управлінські.
Виникає необхідність визначення самого поняття «механізм», під яким загально прийнято розуміти систему, пристрій, що визначає порядок будь-якого виду діяльності [40; 53; 54; 55]. Виходячи з вищевикладеного, важливим є питання про те, яке співвідношення існує між поняттями «система» та «механізм». Як, зазначається у працях [40; 53; 54; 55] поняття «система» та «механізм» тісно взаємопов’язані, оскільки система задає рівень механізму, таким чином її елементи є елементами механізму. Їх відмінність полягає у тому, що система фіксує упорядковану статику явища. Тобто в етимологічному значенні, система являє собою порядок у розташуванні та взаємозв’язку її елементів. Таким чином, система – це статична єдність взаємопов’язаних елементів, а механізм – динаміка системних елементів.
Ґрунтуючись на вищевикладеному, під механізмом управління дебіторською заборгованістю пропонуємо розуміти систему взаємопов’язаних методів, важелів, спрямованих на забезпечення ефективного управління дебіторською заборгованістю на основі синтезу маркетингових та фінансових завдань.
