Концептуальні основи стимулювання розвитку малих і середніх підприємств
Стимулювання розвитку малих і середніх підприємств (далі МСП) – один з головних шляхів подолання кризових явищ в економіці й соціальній сфері. Так, аналіз досвіду розвинених країн підтверджує необхідність підтримки МСП, оскільки це приводить до активізації інноваційних процесів і поповнення бюджету, створення нових робочих місць, а також є основою становлення середнього класу. Ці підприємства – необхідна ланка в первинному нагромадженні капіталу й поширенні ринкових відносин.
Проблеми стимулювання розвитку МСП давно привертають увагу різних вчених, про що свідчить значна кількість опублікованих в останні роки статей і монографій зарубіжних та вітчизняних авторів. Значний внесок у розробку теоретико-прикладних питань стратегічних аспектів функціонування та розвитку МСП у ринковій системі господарювання зробили праці таких відомих вчених як І. Т. Балабанова, А. О. Блінова, А. М. Богатирьова, А. І. Бутенка, З. С. Варналія, В. Є. Воротіного, Л. І. Воротіної, В. Я. Горфінкеля, В. М. Гриньової, Ф. В. Зінов’єва, Б. Н. Ічтовкіна, І. М. Комарницького, О. В. Кужель, М. Г. Лапусти, І. Г. Манцурова, А. Ф. Мельника, В. Мочерного, В. О. Сизоненка, Й. Х. Піхлера, Х. І. Плайнера, С. Ф. Покропивного, Т. В. Уманець тощо [1-21]. Однак з багатьох теоретичних і практичних питань висловлюються суперечливі судження, немає загальної точки зору, існують різни погляди.
Розглянемо категорію "розвиток підприємства", "стимулювання розвитку підприємства". Дослідження категорії "розвиток підприємства" показало серед вчених відсутня єдність у розумінні та тлумачення цієї категорії. Варто зазначити, що при розгляді цих категорій ми виходимо з того, що підприємство є системою функціонально пов'язаних один з одним, взаємозалежних елементів, відносин і залежностей, взаємодія яких приводить до змін їхніх якісних та кількісних показників протягом певного проміжку часу. Погодимось з думкою В. Г. Герасимчука, який розглядає підприємство як складну, велику, соціально-економічну систему, що розвивається. Так, він підкреслює, що соціальною системою підприємство є через те, що воно створюється людьми та через людей, які здійснюють процес виробництва, виступають її головним елементом, а економічною системою тому, що саме тут у результаті поєднання трудових, матеріальних, інформаційних та фінансових ресурсів створюється матеріальні блага, має здійснюватися розширене відтворення виробничих сил суспільства [22, с.7]. Розвиток підприємства – це одна з його головних об'єктивних цілей. Як свідчить світова практика, до десяти відсотків МП (далі МП) виростають у великі компанії [23, с.7]. Дослідження показує, що середній бізнес являє собою своєрідну зону, в якій потенціал підприємства проходить перевірку на здатність до подальшого зростання, зміцнення та розширення виробництва.
У науковій літературі зустрічається безліч різних підходів до визначення змісту категорії, "розвиток". Так, деякі вчені відзначають, що розвиток – це процес закономірної зміни, переходу з одного стану в інший, більш розроблений, перехід від старого якісного стану до нового, від простого до складного, від нижчого до вищого [24, с.826]. Також підкреслюється, що розвиток – це вищий тип руху і змін у природі й суспільстві, пов'язаний з переходом з однієї якості в іншу, необоротну, спрямовану, закономірну зміну матеріальних та ідеальних об'єктів, у результаті якої виникає їхній новий якісний стан [25, c. 397].
