Віктимологічний аспект діяльності адвокатів по запобіганню злочинам
Як свідчить практика діяльності адвокатів, нерідко вони стають об’єктами злочинних посягань, причому, як з боку їх клієнтів (шахрайство, вимагання, нанесення тілесних ушкоджень тощо), так й інших осіб, включаючи суб’єктів кримінального судочинства [86].
Виходячи з цього та з метою наукового обґрунтування заходів по забезпеченню безпечних умов діяльності адвокатів, зазначене питання й було винесено у якості окремого предмета та завдання даного дисертаційного дослідження, а саме – розробити систему заходів віктимологічної профілактики злочинів щодо зазначеного об’єкта правового захисту.
Аналіз наукової літератури засвідчує, що традиційно вчені (О.М. Джужа, В.В. Василевич, О.Г. Колб та ін.) під віктимологічною профілактикою розуміють специфічну діяльність соціальних інститутів, спрямовану на виявлення, усунення або нейтралізацію факторів, обставин, ситуацій, які формують віктимну поведінку та зумовлюють вчинення злочинів, виявлення груп ризику та конкретних осіб з підвищеним ступенем віктимності, з метою відновлення та активізації захисних властивостей, а також розроблення або вдосконалення засобів, що існують для захисту громадян та конкретних осіб від злочинів [176, с. 266-267].
Врахувавши функції, цілі та завдання системи віктимологічного профілактики (О.М. Джужа, Є.М. Моісеєв, В.В. Василевич) його загальносоціальний, спеціальний та індивідуальний рівні [171, с.172-173], у сучасних наукових джерелах можна знайти й інші критерії та методологічні засади визначення змісту зазначеного виду запобігання злочинам. Зокрема, досить цікавими, теоретично і практично значимими є результати досліджень, що проведені авторським колективом вчених на чолі з Ю.В. Бауліною та В.І Борисовою [266], В.О. Туляковим [362], В.В. Журавською [109] та ін.
Зазначені та інші роботи віктимологічного спрямування й були взяті за основу у ході підготовки даного дисертаційного дослідження. Зокрема, важливим у теоретичному обґрунтуванні предмета даної роботи став висновок А.П. Закалюка щодо ролі та місця потерпілого у механізмі злочинної поведінки, а саме: створення кримінологічної ситуації, що сприяло вчиненню злочину щодо адвокатів або їх клієнтів, часто залежало не лише від особи, яка його вчиняла, і від зовнішніх умов, але й від поведінки потерпілих від злочину, їх необережних, аморальних або протиправних дій [111, с.313].
