Технології управління персоналом, що забезпечують розвиток демократичності відносин працівника й організації
font size="3">
Реалізація соціально-гуманістичних, морально-екологічних напрямів розвитку сучасної управлінської науки зумовлює системне та перманентне розв'язання проблем управління персоналом [105, с. 38]. Суттєві протиріччя сучасного управління, до яких належать надання свободи персоналу і збере-ження контролю за його діяльністю, можна розв'язати демократизацією ме-неджменту. Розбудова методичного інструментарію впровадження демокра-тичних засад в управління персоналом підприємства має ґрунтуватись на ці-лісному теоретичному підґрунті.
вання поняття "підхід", виділен-ня теоретичного базису демократизації управління можливе за умови зміни в одному з трьох епістематичних просторів теорії управління: парадигми, синтагми, прагматики [40].
До парадигмальних змін теорії управління, що стосуються онтологічної картини, схем та описів об'єктів, слід віднести: орієнтованість організацій на підвищення стратегічної адаптивності, мінливості, гнучкості; розвиток інструментів ефективного формування зовнішнього середовища; виділення фактором середовища – персонал організації як активний соціальний елемент суспільства [105, с. 183].
До синтагматичних змін, тобто зміни у способах і методах аргумента-ції, інструментах опису, пояснення й розуміння явищ, належать: розвиток міждисциплінарності концепцій управління, що висуваються теорією систем [124], інформаційною теорією [1], теорією самоорганізації [183; 193].
Зміни прагматичного рівня теорії управління (зміни мети, цінностей, завдань, настанов, форм використання елементів теорії) викликані зміною мети сучасної організації – створення адаптивних, еволюціонуючих організаційних систем [124, c. 10].
Оскільки виділення демократичних засад управління відбувається на всіх рівнях розвитку теорії управління доцільно виділити демократичний пі-дхід до управління персоналом, що забезпечує розвиток та становлення лю-диноорієнтованих інструментів управління персоналом, які реалізують прин-ципи свободи, рівноправності, залученості та відкритості, тобто принципи організаційної демократії.
Застосовуючи демократичний підхід, керівник повинен: по-перше, створити необхідні умови для активізації у підлеглого працівника бажання розвивати й використовувати на користь організації свій індивідуальний по-тенціал і так підвищувати конкурентну унікальність організації; по-друге, скоригувати індивідуальне сприйняття працівником організаційних цілей, потреб, завдань для усвідомленого розуміння виробничих завдань і таким чином забезпечувати стратегічну орієнтацію колективу; по-третє, інтегрувати отримані працівником результати діяльності до системних процесів та формалізувати нові знання і досвід і таким чином збагачувати інтелектуальний капітал організації.
