Формування моделі організаційно-інформаційної підтримки управління знаннями промислового підприємства
Розвиток інформаційних технологій та усвідомлення організаціями ефективності їх використання в повсякденній діяльності стали причиною ви-никнення і розвитку концепції інформаційного менеджменту, головна мета якого полягає у виборі раціональних форм техніки і інформаційних технологій для підвищення ефективності комунікацій [52]. Інформація в да-ній сфері розглядається як стратегічний ресурс, і більшість компаній спрямовують свої зусилля на збір якомога більшої кількості первинних даних і накопичення великих об'ємів інформації, сподіваючись на те, що це надасть їм ключові ідеї щодо методів досягнення конкурентної переваги.
Стосовно проблеми управління знаннями підприємства поняття інфор-маційного підходу до управління, на наш погляд, повинне трактуватися ши-рше. Мова в даному випадку йде не просто про накопичення цінної інформації і вибір ефективних форм інформаційних технологій, але і про ви-рішення проблеми трансформації інформаційних ресурсів у знання, які, поза сумнівом, становлять велику цінність для підприємства. Тому надалі під інформаційним підходом до УЗ розумітимемо такий підхід, при якому забезпечується надання додаткової цінності інформації та її трансформація в знання підприємства за умови активного використання інформаційних технологій. Нагадаємо, що за сучасних умов функціонування вітчизняних підприємств набуває значення саме інформаційний складник управління знаннями, який, передусім, передбачає формування систем інформаційного забезпечення цього процесу та створення передумов для впровадження в діяльність підприємств інформаційних технологій. Тому, як вже було зазначено (див. параграф 1.3), для вітчизняних підприємств, що функці-онують в умовах дефіциту достовірної інформації, пріоритетним є дотримання саме інформаційного підходу в процесі управління знаннями. В той же час, необхідною умовою системності будь якого-дослідження є прагнення до інтеграції основних існуючих підходів і врахування всіх граней управління знаннями, яке охоплює одночасно декілька аспектів менеджменту. Можна виділити ряд способів виділення цих аспектів, які відрізняються як способом структуризації, так і ступенем деталізації. Скористаємося концептуальною моделлю управління знаннями, запропоно-ваною Симусом Галахером і Ширлі-Енн Хазлет [162], які виділяють три взаємозв'язані елементи: інфраструктура знань, культура знань, технологія знань.
