Механізми та інструменти торговельної конвергенції

     

      Диверсифікація між країнами світу взагалі все ще досить виразна. Зумовлюється вона неоднаковим забезпеченням факторами виробництва, історико-економічними особливостями розвитку, гео-політичним положенням. Ось чому, незважаючи на посилення інтернаціоналізації, немає єдиної для всіх країн моделі економічного розвитку. Намагання урядів окремих країн, що розвішаються, або країн з перехідною економікою повністю копіювати моделі найрозвиненіших країн чи некритично виконувати пропозиції й вимоги таких між¬народних організацій, як МВФ, Всесвітній банк, Світова організація торгівлі, часто виявляються або неспроможними, або дають проти¬лежний ефект.

      Кожна країна мусить узгоджувати вимоги об'єктивного процесу глобалізації в сфері економіки з особливостями своєї національної економіки. Справа в тому, що країни світу перебувають на різних етапах економічного розвитку. Тому ті заходи по стимулюванню, регулюванню економіки, що виявляються ефективними для групи розвинутих країн, іноді малоефективні, а то й непридатні для інших країн. Але моделі економічного розвитку розвинутих країн необхідно уважно вивчати з тим, щоб виявити методи, які можна застосувати в регулюванні економіки своєї країни.

      Визначення власної моделі економічного розвитку важлива й необхідна справа уряду й політичних сил країни. При її вирішен¬ні необхідно враховувати сучасний стан економіки країни, її ресурс¬ний потенціал (трудові й природні ресурси, науково-технічну базу), особливості соціально-політичних відносин, ступінь участі країни в міжнародному поділі праці, її геополітичне положення - тобто мож¬ливості країни. Виходячи з цього, слід визначити мету, якої має до¬сягти держава в своєму соціально-економічному розвитку. Коли мета сформульована більшістю населення (це визначається, зокрема, під¬тримкою певних політичних сил на виборах), а нерідко й зафіксована в конституції, уряд країни розробляє й здійснює заходи щодо її до¬сягнення. Ці заходи мають довгостроковий термін і є стратегією еко¬номічного розвитку. Таким чином, стратегія економічного розвитку (економічна стратегія) країни являє собою економічну політику уряду, розрахо¬вану на тривалий строк, спрямовану на досягнення основної мети соціально-економічного розвитку. Економічна стратегія це довгострокові, найпринциповіші, найважливіші установки, плани, наміри уряду стосовно виробництва, надходжень і витрат бюджету, податків, капіталовкладень, цін, соціального захисту.

      Вся работа доступна по Ссылке