Сутність і структурні елементи системи фінансування зовнішньоекономічної діяльності
Міжнародні економічні відносини (МЕВ) упродовж своєї багатовікової історії пройшли складний шлях розвитку від переважно зовнішньоторговельних стосунків окремих господарюючих суб’єктів різних країн до складної системної сукупності відносин суб’єктів світового господарства. На сучасному етапі розвитку МЕВ реалізуються через міжнародну торгівлю товарами і послугами; міжнародну міграцію робочої сили; міжнародну виробничу та інвестиційну діяльність; міжнародні науково-технічні відносини; міжнародні валютно-фінансові і кредитні відносини [70, c.66-160].
Таке розмаїття форм МЕВ зумовлене складною структурою сучасного світового господарства, яка грунтується на міжнародному поділі праці і склалася під впливом провідних тенденцій світового економічного розвитку - глобалізації, транснаціоналізації, лібералізації міжнародної економічної діяльності, інформатизації. Відповідно сучасне світове господарство включає такі сегменти, як світові ринки товарів і послуг, ринки капіталів, робочої сили, валютні і фінансові ринки, сфери міжнародного обміну у галузі науки, освіти, техніки та інформації, міжнародного туризму та ін.
На сучасному етапі розвитку світової економіки головними суб’єктами МЕВ є суб’єкти макро- та мікрорівнів. На макрорівні в МЕВ беруть участь уряди, центральні банки, органи місцевої влади. На мікрорівні - підприємства і фірми, перш за все – багатонаціональні компанії, транснаціональні корпорації (ТНК).
З діяльністю підприємств і фірм на міжнародних ринках безпосередньо пов’язане поняття зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). У нашій країні це поняття з’явилося внаслідок проведення зовнішньоекономічної реформи, яка розпочалася ще наприкінці 80-х рр. минулого століття. В ході цієї реформи було проведено демонополізацію сфери зовнішньоекономічних відносин шляхом децентралізації зовнішньої торгівлі: підприємствам, об’єднанням та виробничим кооперативам було надано широкі права щодо здійснення зовнішньоекономічних зв’язків; відбулося розмежування міжурядових зовнішньоекономічних зв'язків та зовнішньоекономічних зв'язків на рівні підприємств. Тисячі підприємств державної й приватної власності, незалежно від їх організаційної форми і сфери діяльності, дістали можливість брати активну участь у міжнародному економічному співробітництві. Цей напрям їх діяльності отримав назву зовнішньоекономічної діяльності.
Вся работа доступна по Ссылке
