Формування державного стимулювання розвитку зовнішньої торгівлі в Україні
В Україні впродовж усього періоду незалежності вживалися певні організаційно-правові заходи, спрямовані на сприяння розвитку зовнішньої торгівлі.
Так, необхідність створення відповідної інфраструктури передбачено статтею 15 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року N959-XII. У 1992 р. Міністерство економіки України спільно з Міністерством фінансів України, Міністерством юстиції України, Міністерством закордонних справ України, НБУ та Державним експортно-імпортним банком України розробили проект Закону України "Про державну підтримку страхування та кредитування експорту" . Законопроект, зокрема, передбачав запровадити механізм державного стимулювання експорту в Україні за рахунок коштів держбюджету, а саме:
- частково компенсувати українським експортерам відсоткову ставку за наданими кредитами;
- надавати гарантії під час участі українських експортерів у тендерах за кордоном;
- страхувати експортні кредити, надані українським експортерам банками-кредиторами.
Реалізація державної політики у справі стимулювання експорту покладалася на новостворену Українську корпорацію розвитку експорту. Але через те, що законопроект і пояснювальна записка до нього не містили чітких вказівок щодо пріоритетності надання державної підтримки кредитування експорту, інформації та економічного обгрунтування механізму компенсації відсоткової ставки за кредитами, не конкретизували умови надання таких пільгових кредитів і гарантій, не визначили роль і місце банків України в реалізації державної політики підтримки, страхування та кредитування експорту, не встановлювали практичного механізму надання гарантій українським експортерам, після першого читання було прийнято рішення тільки взяти зазначений проект за основу майбутнього закону. Потім проект, поданий на розгляд повторно, згідно з висновком Головного науково-експертного управління від 28 листопада 2005 р., був відправлений на доопрацювання [113].
Вся работа доступна по Ссылке
