Методи калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) підприємства

     

      У вітчизняній практиці, яка традиційно налаштована на облік повних витрат, застосовуються позамовний, попередільний і попроцесний (простий) методи.

      Використовуючи елементи нормативного методу, про який йтиметься далі, вони набувають характеру позамовно-норма¬тивного, попередільно-нормативного, попроцесно-нормативного методів.

      Розглянемо особливості кожного з методів, тобто їх сутність і сферу застосування.

      Сутність позамовного методу полягає в тому, що всі прямі основні витрати обліковують у розрізі встановлених статей за окремими виробничими замовленнями, які видають на заздалегідь визначену кількість даного виду продукції. Решту витрат обліковують за місцями їх виникнення і включають до собівартості окремих замовлень відповідно до встановленої бази їх розподілу.

      Фактичну собівартість окремих видів продукції (замовлення) визначають, як правило, після закриття (виконання) замовлення. Якщо ж виникає потреба визначити собівартість частини виготов¬леної за замовленням продукції, застосовують умовну її оцінку. Зокрема, частковий випуск продукції може бути оцінений за плановою собівартістю цієї продукції або за фактичною собівартістю аналогічної продукції, яка випускалась раніше (рис. 2.5).

      Вся работа доступна по Ссылке