Сутнісна характеристика управління якістю освіти в загальноосвітніх навчальних закладах
Розвиток України як сучасної держави значною мірою залежить від якості освіти, яку отримують її громадяни.
Проблема підвищення якості результатів людської діяльності в усіх галузях виробництва, науки та освіти, як зазначає Н. М. Островерхова "є наріжним каменем світової цивілізації". Дослідниця стверджує, що її виникнення "в галузі освіти пояснюється тим, що в останні роки з’явилися нові системи цінностей на фоні прогресуючої деідеологізації освіти, кризи попередніх систем цінностей, які культивували знання, а не формування життєздатної та життєтворчої особистості. Тому цілком закономірно їх замінила особистісно орієнтована парадигма, основою якої є широкопланова диференціація навчання, спрямованість на кожного учня з погляду на рівень його навченості, розвитку й вихованості, освітніх потреб. За цих умов постала проблема підвищення якості освіти на національних засадах у контексті нового наукового напряму – "філософії якості освіти", яка інтенсивно розвивається у країнах Західної Європи, Америки, Японії" [152].
За твердженням В. Г. Кременя, освіта повинна готувати [92, с. 4-5]: демократичну, знаннєву, інноваційну людину з інноваційним типом мислення, культури, діяльності; самодостатню розвинуту особистість; людину, здатну ефективно жити і діяти в глобалізованому середовищі; технологічну і ціннісно орієнтовану людину.
Поняття "якість освіти" невід’ємно пов'язане з поняттям "розвиток", оскільки останній феномен є незворотнім, закономірним і цілеспрямованим процесом якісних змін шкільної освіти. Обидва поняття мають спільне джерело, зумовлене основними законами діалектики: прогресом матеріальної і духовної культури на основі протиріч між традиціями та новаціями, інтенсивним і бурхливим розвитком окремих галузей наукового і практичного знання. Усе це свідчить про динамічний і мінливий характер категорії "якість освіти".
З філософської точки зору, якість освіти – це показник розвитку суспільства в певному часовому вимірі, тому він має розглядатися в динаміці його змін стосовно чинників, які визначають його природу. У широкому сенсі якість освіти розуміють як збалансовану відповідність процесу, результату і самої освітньої системи цілям, потребам і соціальним нормам (стандартам) [48, с. 1017-1018].
В Україні якість освіти проголошено національним пріоритетом, передумовою безпеки держави, гарантією додержання міжнародних норм і вимог щодо реалізації права громадян на освіту, що відображено в основних положеннях Конституції України, Національній доктрині розвитку освіти, Законах України "Про освіту" та "Про загальну середню освіту", інших державних документах. Нині якісна освіта розглядається як один із індикаторів високої якості життя, інструмент соціальної та культурної злагоди й економічного зростання. Якщо за основу означення взяти вимоги міжнародного стандарту якості, що регламентує поняття якості продукції і послуг, то його можна інтерпретувати як сукупність властивостей і характеристик освітнього процесу або його результату, які надають можливість задовольняти освітні потреби всіх суб'єктів навчально-виховного процесу – учнів і студентів, їх батьків, викладачів, роботодавців, управлінців тощо, тобто державу і суспільство загалом. Стратегія модернізації вітчизняної системи шкільної освіти передбачає поліпшення її якості.
Вся работа доступна по Ссылке
