Аналіз наукових джерел з управління якістю освіти в загальноосвітніх навчальних закладах
За свідченням Є. М. Павлютенкова і В. В. Крижко недостатній рівень якості освіти в ЗНЗ у більшості випадків зумовлений хибами управлінської діяльності директора школи, недостатнім рівнем професійної готовності керівників до управління середнім загальноосвітнім навчальним закладом в сучасних умовах, відсутністю чи недосконалістю ефективних механізмів управлінської діяльності щодо забезпечення якості шкільної освіти [94].
Безперечно, на перший план виступає освіта як процес і резуль¬тат зас-воєння знань, формування і розвитку життєвої компетенції. Впровадження інно¬вацій в освіту, зокрема інформаційних технологій управління навчальним закладом, є потребою, ви¬могою, завданням й об'єктивною реальністю. Держава відчуває нагальну потребу в освічених спеціалістах з високим рівнем культури, мобіль¬ності, творчості, адаптивності до соціально еко¬номічних змін, а також необхідність запроваджувати нові знання, використовувати сучасні способи пошуку необхідних для прийняття рішення відомостей та застосовувати інноваційні освітні технології [108].
Вивчення наукових досліджень з проблеми управ¬ління освітою та їх аналіз показує, що в них висвітлюються різні аспекти управління. Методологічні засади управління освітою обґрунтовуються В. П. Андрущенком, С. У. Гончаренком, І. А. Зязюном, В. Г. Кременем, В. І. Луговим, Т. О. Лукіною, В. Е. Лунячеком [29; 68; 93; 104; 107] та іншими науковцями; теоретичні та практичні площини діяльності регіональних органів управління освітою розглядають у своїх працях В. А. Грабовський, М. М. Дарманський, Г. В. Єльникова, О. І. Заєць, М. І. Кондаков [32; 45; 49; 64; 212] та ін.; проблеми вдосконалення системи управління загальноосвітніми навчальними закладами означено в наукових працях В. І. Маслова, Л. І. Даниленко, Н. М. Островерхової, Ю. А. Конаржевського [88; 90] та ін.
Сучасний етап модернізації системи освіти вказує на зростання інтересу з боку всіх учасників НВП і, в першу чергу, основних "замовників" освітніх послуг – учнів, їх батьків і держави, до проблеми інформатизації ЗНЗ.
Філософське осмислення управління закладом освіти як організмом соціуму подано в монографії В. П. Беха і Л. М. Семененка, в якій вперше в Україні здійснено системний аналіз атрибутивних властивостей соціального організму навчального закладу [7]. Авторами послідовно розглядаються генетичні, морфологічні й функціональні аспекти ціннісної й смислової детермінації, аналізується їх органічна взаємодія, що веде до набуття соціальним організмом навчальної форми якісно нових атрибутивних властивостей: самоорганізації і саморегуляції. З'ясовується, що вони "сходяться" у процесі прийняття управлінських рішень. Ціннісна і смислова компоненти набувають рис детермінант, обумовлюють види причинності і зворотного зв'язку. Кінцевими продуктами є, відповідно, гомеостаз, гомеорез та аутопоезис навчальної форми. Назовні протистояння цих детермінант виходить як суперечність між педагогічними традиціями і новаторством. З цих позицій аналізується вітчизняна педагогічна практика і вносяться пропозиції щодо оптимізації управління закладами освіти.
Інформаційне забезпечення управління інноваційною діяльністю педагогів загальноосвітнього навчального закладу досліджувала Ж. О. Сенчук, яка розробила систему інформаційного забезпечення управління інноваційною діяльністю педагогів загальноосвітнього навчального закладу та її автоматизовану базу даних. Структурними компонентами пропонованої системи є суб’єкти, етапи управління інноваційною діяльністю педагогів, цілі кожного етапу, зміст інформації, її джерела та методи збору, опрацювання, збереження і використання даних, форми подання інформації [195]. Проведені нею розвідки дозволили стверджувати, що розвиток освітнього менеджменту потребує широкого впровадження комп’ютерних технологій в управлінську практику, адже це дозволить керівнику раціонально використовувати час, своєчасно отримувати достатню і об’єктивну інформацію, здійснювати вибір оптимальних варіантів рішень. Недосконалість інформаційного забезпечення управління призводить до розкоординованості всієї управлінської системи, негативно впливає на кожен етап управлінської діяльності керівника навчального закладу, призводить до нераціонального використання часу. Усе це вимагає вирішення проблеми інформаційного забезпечення управління інноваційною діяльністю педагогів та інформатизації цього процесу. Дослідниця з'ясувала, що питання інформатизації управління закладом освіти як невід’ємної складової інформатизації освітньої галузі все частіше стає предметом досліджень науковців.
Вся работа доступна по Ссылке
