Сучасний стан формування ІКТ-середовища управління якістю освіти в ЗНЗ

     

      Аналіз проблем управління якістю освіти ЗНЗ спонукає до визначення організаційно-педагогічних умов формування ІКТ-середовища в ЗНЗ, розроблення його характеристик, приймаючи за основу адаптивне управління як таке, що найбільше відповідає проблемі нашого дослідження. Вбачається доцільність приведення системи управління якістю освіти в ЗНЗ у відповідність до специфіки ЗНЗ. Управління має стати гнучким, мобільним, при цьому не втрачати орієнтацію на мету й враховувати особливості організаційної структури ЗНЗ [49; 51; 53].

      У зв’язку з розвитком сучасних інформаційних технологій навчання засоби, що ґрунтуються на знаннях, зазначає М. П. Шишкіна, починають відігравати все більш помітну роль у формуванні освітнього середовища. Разом з цим, постають проблеми управління у середовищі, що утворюється із застосуванням конкретного комп’ютерно-орієнтованого засобу навчання або системою засобів. Вказані проблеми стосуються двох рівнів організації середовища: функціонування середовища, що забезпечує здійснення навчальної діяльності в ньому; формування середовища, що забезпечує процеси планування, проектування, постачання ресурсів та засобів, прогнозування тенденцій та напрямів його розвитку. В останній час у галузі управління знаннями, як зазначає автор, виокремилися такі науково-методичні та психолого-педагогічні проблеми [226, с. 2].

      1. Визначення потреб, доцільності, обсягів розробки, поширення та впровадження засобів певних типів, відповідності цілей розробки запитам кінцевого користувача.

      2. Виявлення шляхів дослідження наслідків впровадження, способів та методів (процедур) оцінювання ефективності застосування засобів, відповідності впровадження очікуваним цілям. 3. Виявлення методологічних засад та принципів, що могли б об’єднати на системній основі процедури розробки, апробації, виявлення критеріїв оцінки та наслідків використання кожного типу засобів.

      4. Системний аналіз ролі і місця окремого засобу в системі інших засобів та у складі середовища, їх співвідношення та зв’язків між собою.

      5. Наявність науково-методичного супроводу впровадження та використання, рекомендацій щодо оптимальних шляхів інтеграції засобу у навчальне середовище для досягнення очікуваних цілей.

      6. Розробка вимог і стандартів у галузі вироблення та впровадження нових типів засобів.

      7. Підвищення професійної компетентності вчителів, що впроваджують засоби. В процесі побудови педагогічних систем реалізація принципів відкритої освіти, використання сучасних методів і засобів ІКТ, як зазначає В. Ю. Биков, "дозволяє суттєво розширити потенційний простір НС, забезпечити формування і використання так званого єдиного освітнього простору, коли доступне НС не обмежується наявною в даному навчальному закладі різноманітністю складових НС. Це, в першу чергу, стосується доступної якісної і кількісної різноманітності інформаційних освітніх ресурсів, які стають можливими для використання в навчально-виховному процесі завдяки розподіленим автоматизованим банкам даних і знань, що підтримуються в глобальній комп'ютерній мережі Інтернет. В цьому випадку можна казати про потенційно необмежене НС (глобальне НС). В такому НС створюються умови для реалізації різних цілей, стратегій і траєкторій навчання і виховання людини, забезпечення адаптації складових НС до індивідуальних можливостей і потреб особистості, що є безперечним позитивом необмеженого НС" [14, с. 5-6].

      Вся работа доступна по Ссылке