Ризики функціонування інтеграційних аграрних формувань

     

      Інтеграційні аграрні формування в процесі свого функціонування знаходяться під впливом зовнішнього фінансового середовища, а також їх діяльність визначається і внутрішнім середовищем, яке створено. Сучасні складні, непередбачувані, важкопрогнозовані умови господарювання пов’язані з докорінними змінами світового господарства, трансформацією світової економічної кон’юнктури. Глобальні природні, антропогенні, фінансові, економічні та соціальні виклики і загрози сучасної світової системи вимагають пошуку напрямів та способів подальшого розвитку цивілізації. Для аграрної сфери України має вирішальне значення застосування наявного потенціалу та визискування можливостей щодо нівелювання негативних глобалізаційні тенденцій з метою отримання гідного місця на світовому ринку. Це в свою чергу вимагає від інтеграційних аграрних формувань відповідної реакції та переформатування економічних відносин з будь-якими контрагентами.

      Необхілно усвідомлювати, що інтеграційні аграрні формування повинні використовувати на свою користь сутиативну сприятливу світову економічну кон’юнктуру та за можливістю не допускати, нівельовувати або зменшувати прояви негативних тенденцій мікро-, мезо- та макроекономічних рівнів. Цим обумовлюється привернута значна увага до ризиків діяльності, як з боку іноземних та вітчизняних вчених, так і з боку економічних суб’єктів.

      Процес переходу від індустріального до постіндустріального укладу, коли близько 85% населення світу не зайнято в матеріальному виробництві, відбувається стихійно та характеризується перерозподілом капіталу до сфер, які швидко розвиваються, що не є корисним для аграрної сфери. Постіндустріальна революція призвела до того, що головуючу роль в організації сучасної світової господарської системи стали відігравати глобальні фінансові ринки. Їх ефективність вносить у світову економіку значну нестійкість. Посилюють цю нестійкість принципові зміни характеру сировинних ринків. Нафта, золото, зерно стали фактично фондовими активами, тобто їх придбання здійснюється не як сировини, а як фондових активів, ціна на які швидко зростає. Так само як ціни акцій відірвалися від вартості реальних активів, ціни на сировину тепер не пов’язані ні з собівартістю, ні з попитом і пропозицією на товар. Ціни на сировину формуються на ф’ючерсних ринках та повністю залежать від масштабів та напряму спекулятивних операцій [139].

      У зв’язку із вищезазначеним та з урахуванням того, що в економічно розвинутих країнах набули поширення корпоративні відносини та превалює акціонерний капітал, вченими більше приділяється уваги теоретичним розробкам з питань фінансових ризиків. Найбільш відомими розробниками цієї теорії є лауреати Нобелівської премії Г. Маркович та В.Шарп.

      Вся работа доступна по Ссылке