Комплексна система управління людськими ресурсами в умовах глобальної конкуренції

     

      В умовах ринкової економіки все більше число підприємств приділяє значну увагу організації ефективної діяльності відділу людських ресурсів, процедурам кадрового планування, включаючи визначення необхідної чисельності персоналу і її якісних характеристик як напрямок підвищення їхньої конкурентоспроможності у світовій економіці.

      Основним структурним підрозділом з використання людських ресурсів організації є повноважні для цього відділи, що мають певне коло завдань, наприклад, комплектування й облік персоналу, управління кадровими процесами, розвиток і навчання персоналу тощо До середини 80-х рр. відділам, що займаються комплектуванням й обліком кадрів на підприємстві, приділялася велика роль. Поряд із цією структурою на багатьох підприємствах існували: відділ праці й заробітної плати (ВПіЗ), відділ навчання й підготовки кадрів, відділ профорієнтації, відділ з охорони праці, відділ соціального розвитку й ряд ін. В умовах командно-адміністративної системи завдання кожної такої служби на підприємстві не були жорстко пов’язані; при цьому відділ кадрів не був ні методичним, ні інформаційн, ні координував центр кадрової роботи. Крім того, у зв’язку з механізмом оплати праці на підприємствах того часу, що був розподільчо-рівняльним, наявність деяких із перерахованих відділів утратила необхідність. Основними функціями відділів, що займалися комплектуванням й обліком кадрів в організації, були їх наймання, звільнення й пересування, ведення кадрового діловодства на підприємстві. Таким чином, до початку 90-х рр. класичною формою організації служби з наймання на підприємстві стало створення відділу кадрів – самостійного структурного підрозділу підприємства, підлеглого або керівникові підприємства, або його заступникові з кадрової роботи. Відділ мав різні форми залежно від чисельного складу підприємства, структури та способів досягнення поставлених перед ним цілей.

      Зросла роль кадрових служб і кардинальна перебудова їхньої діяльності багато в чому обумовлена економічними й соціальними процесами, що відбувалися в умовах глобалізації. Колишні відділи кадрів уже не відповідали новим вимогам кадрової політики, яка проводилася українськими підприємствами. Їхні розширені функції, рівень професійної компетентності працівників, технічне оснащення, методи роботи не дозволяли вже називати ці відділи «офісами зі зберігання кадрової документації».

      Вся работа доступна по Ссылке