Функціональна оцінка системи управління розвитком персоналу організацій споживчої кооперації України

     

      Функціональна оцінка системи управління персоналом організацій споживчої кооперації України є обов’язковою умовою для подальшого формулювання і обґрунтування напрямів удосконалення підсистеми управління його розвитком. З огляду на це, вважаємо що доцільно провести оцінку сутності, напрямів і специфіки здійснення управління персоналом у розрізі основних функцій, врахувавши чинники, які впливають на процеси формування, використання і, головне, розвиток персоналу, як в межах окремої організації споживчої кооперації України, кожна з яких являє собою соціально-економічну систему, так і по системі в цілому, що і буде мотою даного підрозділу дисертації.

      Використання такого методологічного підходу зумовлено рядом причин: по-перше, це дозволить виявити органічний взаємозв’язок між організаційними та функціональними аспектами управління персоналом і раціональністю його розвитку; по-друге, дасть можливість визначити основні напрями з удосконалення даної роботи і розробити систему заходів економічного, соціально-психологічного, організаційного й методологічного характеру, особливо що стосується питань управління розвитком персоналу; по-третє, в системі управління споживчою кооперацією України за останні роки відбуваються досить складні і не завжди однозначні зміни. З одного боку, розробляються нові підходи до управління і, відповідно, нові функції, які призводять до появи нових фахівців і управлінських структур, з іншого – незважаючи на двадцять років реформування, все ще залишаються досить сильними традиції і підходи, які існували в управлінні організаціями споживчої кооперації ще за радянських часів. Однією зі сфер управління споживчою кооперацією, в якій досить сильно проявляється складність і суперечність процесу трансформації, є управління персоналом. Якщо звернутися до історії управління персоналом її організацій, то тут чітко простежується той факт, що в їх загальній організаційній структурі управління були спеціально створені структурні підрозділи, які відповідали за роботу з людьми (на рівні Укоопспілки − Управління кадрів, навчальних закладів i заробітної плати; на рівні облспоживспілок − Управління кадрів, учбових закладів і організаційно-кооперативної роботи; райспоживспілок, районних споживчих товариств, споживчих товариств, заготівельних контор, виробничих підприємств та інших підприємств, за галузями діяльності, та їх об’єднань − відділи кадрів або окремі фахівці по роботі з персоналом − інспектори по роботі з кадрами), проте кадрову політику ці підрозділи практично не розробляли. Реальними центрами кадрової політики були інші структурні та виробничі підрозділи і служби, керівні органи суспільно-політичних організацій (партком, профком і комітет комсомолу), які існували на кожному підприємстві і в кожній організації.

      Вся работа доступна по Ссылке