Пріоритетні напрями інвестиційного забезпечення інноваційної політики промислових підприємств
Розвиток будь-якого підприємства в умовах ринкової економіки слід розглядати як постійний процес створення інновацій, творчої діяльності, що спрямований на створення нової продукції, товару, послуг, технології, матеріалів, нових організаційних форм, що мають науково-технічну новизну та дозволяють задовольнити нові суспільні або індивідуальні потреби. Інновацію можна вважати здійсненою, якщо вона впроваджена на ринку або у виробничому процесі.
У європейських країнах більш ніж у інших, приділяється увага інтеграції індивідуальних, сімейних і соціальних цінностей в економічне життя. На підставі цього підприємство, яке виходить на європейський ринок, стикається із значними соціальними обмеженнями і не може обійти вимоги соціальної відповідальності. Тому, при встановленні маркетингової стратегії виходу на зовнішній, особливо на європейський, ринок, необхідно враховувати соціально-культурні наслідки економічних та маркетингових дій. При реалізації національного інтелектуального та високотехнологічного продукту на європейському ринку, необхідно не тільки задовольняти комерційні потреби, а слід дотримуватись концепції відповідального маркетингу, яка передбачає необхідність для підприємства проявляти турботу про індивідуальний та колективний добробут суспільства.
На розвинені країни припадає більшість НДДКР у світі, саме тому, фінансове забезпечення інноваційного проекту є єдиною системою джерел фінансування та методів інвестування. Джерелами фінансування інновацій можуть бути приватні особи, фінансово-промислові групи, самі підприємства, інвестиційні та інноваційні фонди, малий інноваційний бізнес, органи місцевого управління, та ін. Усі вони беруть участь у громадському процесі й тим чи іншим способом сприяють розвитку інноваційної діяльності як у сенсі оновлення товарного асортименту, так і діяльності підприємства в цілому. [149]
Під інновацією можна розуміти будь-яку нову, з запропоновану зміну, яка вноситься підприємством, організацією, компанією або іншими суб’єктами господарювання у власну діяльність з метою підвищення своєї конкурентоспроможності на внутрішньому і на зовнішньому ринках. Під нововведенням розуміють інновацію, яка впроваджується в господарську діяльність підприємства і якісно відрізняється від аналога на ринку.
Поняття «інновація», «відкриття» та «винахід» якісно відрізняються одна від одної. На думку Й. Шумпетера, «інновація не передбачає нічого, що варте називатися винаходом, а винахід не обов'язково індукує нововведення, він сам по собі не становить ніякого ефекту» [336]. Тільки інновація підлягає економічному аналізу, її створення, впровадження і поширення на ринку пов'язані з проведенням економічної оцінки витрат на неї, її ринкового потенціалу, попиту та ін. Також слід зауважити, що науково-технічна новизна винаходу може не бути обов'язковою властивістю інновації, а нововведення не завжди ґрунтується на винаходах. Також, винахід до впровадження у виробництво не має ніякого економічного значення та, якщо винахід не може задовольнити будь-яку потребу, не має комерційного значення.
Вся работа доступна по Ссылке
