Стратегічне управління інноваційною діяльністю промислових підприємств

     

      Визначення сфер і напрямів інноваційної діяльності, обґрунтування і вибір інноваційних проектів, організація їх впровадження здійснюється у процесі управління інноваційним розвитком організації. Управління інноваційним розвитком охоплює стратегічні й оперативні аспекти, з одного боку, воно націлене на створення або оперативне залучення таких інновацій, які забезпечуватимуть збереження та зміцнення ринкових позицій організації у тривалій перспективі, а з іншого, - на систематичну і цілеспрямовану діяльність із вдосконалення технологій, прийомів та способів виконання роботи, завдяки яким життя інновацій продовжується.

      Розроблення і становлення інноваційної моделі розвитку - це насамперед завдання стратегічної економічної політики держави. Водночас важливим тут є природне поєднання політичних, гуманітарних, соціально-психологічних, макро- і мікроекономічних чинників та інституційних передумов, які лише в комплексі можуть зарадити трансформаційним процесам розвитку суспільства в цілому.

      Сучасні умови господарювання вимагають від організацій посиленої уваги до аналізу та оцінювання перспектив своєї діяльності. Стратегічне управління інноваційним розвитком передбачає передусім визначення місця і ролі інновацій в реалізації загальної стратегії підприємства, яка розробляється для досягнення перспективних цілей в умовах конкурентного середовища.

      Стратегічне управління часто розглядають як процес, тісно пов’язаний із пристосуванням до мінливого зовнішнього середовища. Д. Шендел та К. Хаттер [350] визначають стратегічне управління як процес визначення та встановлення зв'язків організації з її оточенням, які формуються в процесі реалізації обраних цілей, спроби досягти бажаного стану відносин з оточенням завдяки такому розподілу ресурсів, який дозволяє ефективно та результативно діяти організації і її підрозділам.

      Відповідно до визначення Г. Сміта, Д. Арнольда та Б. Бізелла [53], стратегічне управління - це процес оцінки зовнішнього середовища, формування організаційних цілей, прийняття рішень, їх реалізація та контроль, спрямовані на досягнення цілей. І. Ансофф [52] зазначає, що стратегічне управління - це діяльність, пов'язана з встановленням цілей і завдань організації та з підтримкою взаємин між організацією та оточенням, які дозволяють їй домагатися своїх цілей, відповідають її внутрішнім можливостям і дозволяють залишатися сприйнятливою до зовнішніх вимог.

      Вся работа доступна по Ссылке