Аналіз методів прогнозування показників економічного розвитку

     

      На сьогоднішній день прогнозування є одним з найважливіших інструментів у системі державного регулювання економічного розвитку.

      Сучасний етап глобалізаційних процесів та високий ступінь мінливості факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, які впливають на розвиток економіки України, визначають необхідність викорис¬тання нового, більш досконалого інструментарію аналізу, моделювання і прогнозуван¬ня процесів, які відбуваються на всіх рівнях господарського комплексу країни. З метою забезпечення ефективності державної економічної політики необхідно прогнозувати результати її реалізації.

      На нашу думку, прогноз – це визначення за допомогою обумовленої сукупності наукових прийомів та методів можливого майбутнього стану (тенденцій розвитку) об’єкта прогнозування, яке враховує вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Прогнозування займає визначальне місце в механізмі формування державної економічної політики, його сутність у даному контексті можна розкрити за допомогою [309, С.32]: 1. аналізу динаміки основних показників соціально-економічного розвитку;

      2. визначення факторів, що впливають на економічний розвиток та його тенденції;

      3. виявлення проблем економічного розвитку;

      4. визначення стану соціально-економічного розвитку в майбутньому за допомогою екстраполяції виявлених тенденцій;

      5. визначення стану соціально-економічного розвитку в майбутньому за допомогою кореляційних зв'язків тенденцій його динаміки.

      Прогнозні розрахунки є необхідною інформацією для стратегічного управління і планування розвитку економіки. Вони забезпечують можливість переходу від аналізу до синтезу економічної системи.

      Економічне прогнозування повинно враховувати ряд підходів, серед яких найбільш важливими є історичний, комплексний і системний.

      Історичний підхід повинен ґрунтуватися на врахуванні взаємозв'язку минулого, сьогодення і майбутнього. Відповідно до цього здійснюється екстраполяція тенденцій, що склалися в попередні періоди на прогнозований.

      За допомогою комплексного підходу враховується вплив на об’єкт прогнозування різних факторів, досліджується можливість появи нових факторів, зміни характеру дії вже існуючих . Системний підхід полягає у дослідженні об’єкту прогнозування як системи, що складається із пов'язаних між собою елементів, об'єднаних загальною метою. У прогнозуванні системний підхід найповніше реалізується за допомогою використання економіко-математичних методів і електронно-обчислювальної техніки.

      В процесі прогнозування соціально-економічного розвитку доцільно використовувати наступні основні принципи.

      1. Системність, що забезпечує комплексний характер прогнозування соціально-економічного розвитку як системи, в якій існує закономірний зв’язок між елементами та єдиний напрям розвитку, орієнтований на досягнення загальної мети.

      2. Єдність і безперервність прогнозування полягають в поєднанні і узгодженні перспективних, річних і оперативних планів-прогнозів. Даний принцип має надзвичайно важливе значення при вирішенні питань кооперації і інтеграції на місцевому і регіональному рівнях, регулюванні міжгалузевих зв'язків.

      3. Мобільність – передбачає врахування факторів зовнішнього і внутрішнього середовища і можливість адаптації прогнозних моделей відповідно до нових умов розвитку економіки. 4. Варіантність передбачає розробку можливих варіантів поведінки соціально-економічної системи.

      5. Достовірність передбачає адекватне відображення об’єктивної реальності.

      Вся работа доступна по Ссылке