Методологічні засади оцінки фінансового потенціалу території
Як було вже зазначено в розділі ІІ серед науковців не існує єдиної точки зору щодо оцінки фінансового потенціалу територій. Більше того, суттєво різ-няться підходи навіть до вибору показників, якими можна оперувати для її ви-значення. Розробка методологічних засад оцінки фінансового потенціалу тери-торії обмежується тими статистичними даними, які є у відкритому доступі. З нашої точки зору, необхідно не просто побудувати модель, а реально працюю-чий механізм, який дозволить здійснювати розрахунки конкретних значень фі-нансового потенціалу.
Також слід відзначити і ще раз підкреслити, що окремі підходи, які були розглянуті нами в розділі ІІ, невірно визначають загальний фінансовий потенці-ал територій. Це пов’язано з тим фактом, що дослідники здійснюються подвій-ний рахунок одних і тих самих потоків фінансових ресурсів. Наприклад, розра-ховуючи фінансовий потенціал населення дуже часто зазначають у якості його складових і доходи, і заощадження населення. Але ж очевидно, що їх заоща-дження є складовою частиною доходів. Або, розглядаючи депозити банків як джерело їх фінансових ресурсів, окремі дослідники одночасно включають до загальної оцінки фінансового потенціалу заощадження населення.
Це призводить до необхідності оперування двома видами фінансового по-тенціалу: валовим і чистим фінансовим потенціалом.
Валовий потенціал буде розраховуватись як сума потенціалів його скла-дових частин, а чистий потенціал слід скоригувати на перехресні фінансові по-токи, які виникають між його складовими частинами.
Також відзначимо, що при оцінці фінансового потенціалу територій мо-жуть виникати проблеми, пов’язані із існуванням фінансових ресурсів в межах країни, які не мають чіткого територіального походження (наприклад, обсяги золотовалютних резервів НБУ). Такі фінансові ресурси слід враховувати окремо і розподіляти пропорційно, виходячи із здійсненої оцінки фінансового поте-нціалу всіх територій.
Вся работа доступна по Ссылке
