Особливості інвестування в інноваційну діяльність, спрямовану на поліпшення екології

     

      Наука протягом останніх 300 років усе більше впливає на виробництво, стаючи безпосередньою продуктивною силою. І разом з тим вона грає все зростаючу роль у житті суспільства, впливаючи на економічну й соціальну сфери. Інноваційній економіці потрібні насамперед високого рівня наука, яка забезпечує створення нових технологій, система ринкової апробації та відбору найбільш економічно ефективних розробок, а також механізми організації на їх основі нових виробництв. Створення такої системи винагороджується зазвичай прибутковістю підприємств, що покриває всі витрати на розробку та впровадження інновацій.

      Сучасна світова економіка характеризується провідним значенням науково-технічного прогресу і дедалі вищою інтелектуалізацію виробництва, які й визначають конкурентоспроможність національних економік. У розвинених країнах на частку нових знань, що втілюються в передових технологіях, припадає від 70 до 85% приросту ВВП. Прискорено зростає внесок у приріст ВВП розвинених країн і інноваційної складової. Вони концентрують понад 90% світового наукового потенціалу і контролюють 80% глобального ринку високих технологій, обсяг якого нині оцінюється у 2,5—3 трлн. дол., а вже на 2015 р., згідно з прогнозами, сягне 4 трлн. дол. Прибуток від реалізації наукоємної технологічної продукції значний. Так, щорічно від експорту цієї продукції США отримують близько 700 млрд. дол., Німеччина — 530 млрд., Японія — 400 млрд. дол.[67].

      Найбільшим наукоємним потенціалом володіють країни «великої сімки», проте їм уже наступають на п’яти кілька десятків держав.

      Ряд індустріальних країн Східної та Південної Азії, таких як «азійські тигри» Південна Корея, Сінгапур, Тайвань, Гонконг, а також Китай та інші, успішно провели експортно-орієнтовану індустріалізацію. Тепер їхня частка у світовому експорті наукоємної продукції становить понад 15%.

      Вся работа доступна по Ссылке