Концептуальні основи використання контролінгу в сучасних сільськогосподарських підприємствах

     

      Підприємницька діяльність ХХІ століття характеризується зміною всіх основних механізмів функціонування держави і суспільства, особливо це стосується сільськогосподарських підприємств, що впливають на економічний та соціальний розвиток країни, відновлення людського капіталу. Для прискорення економічного зростання України потрібно змінити практику управління сільськогосподарськими підприємствами, яка не повною мірою відповідає сучасним вимогам й умовам господарювання. Досягнення високих економічних результатів та оптимізація витрат – це одне з головних завдань, вирішення якого здатне підвищити конкурентоспроможність вітчизняних сільськогосподарських підприємств. Управління сучасними сільськогосподарськими підприємствами повинне характеризуватися гнучкістю й ефективністю, що можливо при виділенні спеціальних принципів і методів, які дозволяють ініціювати зміни в діяльності сільськогосподарських підприємств й оцінювати досягнуті результати.

      Слід зазначити, що велике сільськогосподарське підприємство – це фірма, яка виробляє значну, суттєву частку загального обсягу продукції сільського господарства, або, що характеризується як велика за обсягами показників: кількістю зайнятих, обсягом продажу, розміром активів [8]. При віднесенні підприємства до розряду «великих» враховується галузева, територіальна і державна специфіка. Проте Господарський кодекс України у главі 7 статті 63 визначає, що «великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує двісті п'ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму сто мільйонів гривень» [23]. Особливу роль у здійсненні підприємницької діяльності на великих сільськогосподарських підприємствах відіграє управління [12, 44, 74, 83, 84, 98, 107]. В теорії управління відсутнє єдине тлумачення поняття «управління», що пов’язане з його осмисленням та застосуванням. Так, Сучасний економічний словник визначає, що «управління – це свідома цілеспрямована дія з боку суб'єктів, органів на людей та економічні об'єкти, здійснювані з метою спрямувати їхні дії й отримати бажані результати» [109, с. 408], а Великий економічний словник трактує «управління» як «…керівництво, напрям будь-якої діяльності» та «процес планування, організації, мотивації і контролю, необхідні для того, щоб сформулювати і досягти цілей організації» [8, с. 118].

      Вся работа доступна по Ссылке