Економічна сутність та особливості інвестиційної діяльності в сільськогосподарських підприємствах
Необхідною умовою управління будь-якої галуззю та регіональною ланкою аграрної економіки є цілеспрямована інноваційно-інвестиційна діяльність. Для визначення сутності та ролі інвестицій, їх класифікують за різними ознаками, як матеріально-речові, якщо вони здійснюються у вигляді виробничого обладнання; грошові, якщо вони спрямовані на створення матеріально-речових цінностей; інтелектуальні, якщо вони надаються у вигляді нових технологій. Об’єктами інвестування можуть бути аграрні підприємства, які будуються, реконструюються або розширюються.
За об’єктами вкладання коштів виділяють реальні та фінансові інвестиції. Реальними інвестиціями можуть бути нематеріальні активи, пов’язані з науково-технічним прогресом і які характеризуються як інноваційні інвестиції. Фінансові інвестиції – це вкладання коштів в різноманітні фінансові активи, серед яких найбільшу частку займає вкладання в цінні папери, акції, облігації. Саме інвестиції в сільське господарство приводять до впровадження нововведень, - інновацій та інноваційних процесів як запоруки ефективного та конкурентоспроможного розвитку сільськогосподарських товаровиробників.
Інвестиції як економічна категорія ввійшли у вітчизняну літературу і практику у 90-х роках ХХ століття, коли розпочалася ринкова трансформація суспільства. З розвитком в Україні ринкової системи господарювання з’ясуванню економічної сутності інвестицій надавалося все більше уваги, проте наукова думка й досі не дала універсального визначення інвестицій, яке б відповідало потребам теорії і практики господарювання. Це зумовлено, в значній мірі, великим смисловим діапазоном цієї багатогранної економічної категорії.
У сучасній літературі, термін “інвестиція” (від лат. Invest – означає “вкладати”), у вітчизняній інвестиції – це вкладання капіталу з метою подальшого його збільшення. Приріст капіталу в результаті його інвестування є компенсацією за ризик втрат від інфляції та неодержання процентів від банківських вкладень капіталу. Джерелом приросту капіталу, основним мотивом інвестування є одержуваний прибуток. Обидва процеси – вкладання капіталу і одержання прибутку – відбуваються в певному поточному часі, а саме: можна поступово вкладати капітал, а потім одержати прибуток; паралельно вкладати капітал й одержувати прибуток; вкладати капітал з інтервалами, а через деякий час одержати прибуток [8, с. 154].
Існують дві версії погодження терміну „інвестиція”. Одна група авторів вважає, що цей термін походить від латинського слова „investio”, що означає „одягати”; інша – від латинського „invest”, тобто вкладати [8, с. 108]. Нині інвестиції – це вкладення капіталу з метою його збільшення. Тому з’ясування економічної сутності інвестицій потребує попереднього розгляду поняття капіталу. Щоб визначитися, з цим питанням, звернемося до його економічної сутності. Сутність – це комплекс необхідних, глибинних зв'язків і відносин, які визначають основні риси, особливості і тенденції розвитку певної матеріальної системи. Сутність розкриває лише глибинні, сталі, внутрішньо необхідні, причинно-наслідкові зв'язки між економічними явищам і процесами.
Вся работа доступна по Ссылке
