Організаційно-економічний механізм відтворення виробничих ресурсів

     

      Глибокі соціально-економічні перетворення у сільськогосподарському виробництві України, його інтеграція у ринкову економіку набули незворотного характеру. Разом з тим кризова ситуація, яка уразила всі галузі аграрної сфери на перехідному етапі, призвела до руйнації матеріально-ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, істотного спаду виробництва сільськогосподарської продукції, погіршення фінансового стану товаровиробників, зниження платоспроможності населення та посилення соціальної напруги на селі. Як зазначив академік О.М.Шпичак, „однією з головних причин кризової ситуації є відсутність елементарного економічного механізму, в якому могла б функціонувати виробнича структура будь якої форми господарювання, немає значення, чи це фермер, чи щось інше. На мій погляд, не заперечуючи форм власності та форм господарювання, ми, дійсно, ними надто захопилися. Не вирішуючи питання розвитку економічного механізму, не вирішуючи питання диспаритету цін, почали, вірніше, думаємо вирішити його шляхом зміни форм власності [181]. Потрібне економічне середовище, в якому може існувати і колективний господар і індивідуальний власник, залежно від своїх ресурсів. Якщо економічне середовище буде нормальним, він зможе проявити себе. Розробка високоефективного економічного механізму функціонування аграрного виробництва та відтворення його ресірсів в ринкових умовах вимагає чіткого з’ясування його економічної сутності, структури, взаємозв’язку з іншими економічними категоріями. На жаль, у спеціальній економічній літературі немає однозначного тлумачення сутності економічного механізму. Досить часто дослідники використовують це поняття, не розкриваючи його сутності та взаємозв’язку з іншими економічними категоріями. Поряд з терміном „економічний механізм” у літературі використовуються такі поняття, як „господарський механізм”, „система господарювання”, „організаційний механізм”, „фінансово-кредитний механізм”, „ринковий механізм” та ін. Вивчення літературних джерел, присвячених дослідженню господарського й економічного механізмів будь-якої сфери економіки, свідчить про те, що ключовими поняттями в них є „система”, „механізм”, „господарство” або „господарська діяльність”.

      Поняття „система” є одним із найважливіших в усіх науках і в усіх видах практичної діяльності. Воно вказує на взаємопов’язаність, взаємодію всіх явищ і процесів. Система – це сукупність елементів, що знаходяться між собою у певних відносинах та зв’язках і створюють певну цілісність. До найважливіших ознак системи належить, по-перше, те, що вона складається з множини елементів; по-друге, те, що вони певним чином впорядковані, взаємопов’язані та взаємодіють між собою, по-третє, те, що її елементи складають цілісність, єдність [179].

      Вся работа доступна по Ссылке