Удосконалення регулювання диверсифікаційних процесів лісогосподарських підприємств

     

      Враховуючи стратегічне значення лісових ресурсів для забезпечення сталого розвитку та екологічної безпеки держави, процес впровадження стратегії диверсифікації в діяльність лісогосподарських підприємств повинен носити системний характер, бути керованим на державному і регіональному рівнях та саморегульованим на рівні суб'єктів господарювання. Аналіз призабутого вітчизняного досвіду та сучасних тенденцій розвитку лісового господарства розвинутих зарубіжних країн переконливо свідчить, що за умови регулювання багатоцільового лісокористування можна вирішити більшість еколого-економічних проблем лісової галузі та суспільства в цілому.

      Дослідженням встановлено недосконалість існуючої системи стимулювання та регулювання диверсифікації діяльності лісогосподарських підприємств, яка відкриває перед підприємствами можливості щодо багатоцільового лісокористування. Зокрема, у діючому Лісовому кодексі практично відсутні положення щодо регулювання та стимулювання економічних відносин забезпечення багатоцільового лісокористування суб’єктами господарювання, основний акцент зроблено лише на такі заходи як компенсація витрат власникам лісів і лісокористувачам під час впровадження ними заходів щодо відтворення лісів та застосування прискореної амортизації основних фондів лісоохоронного та природоохоронного призначення [2].

      Вищезазначене доводить: перехід лісового господарства на засади сталого розвитку та ринкового господарювання вимагає розроблення організаційно-економічних заходів щодо стимулювання та регулювання диверсифікаційної діяльності лісогосподарських підприємств, що є основою для формування відповідних ефективних організаційно-економічних механізмів. Особливо актуальним в умовах сьогодення є регулювання диверсифікаційних процесів лісогосподарських підприємств у тих регіонах країни, де переважають захисні, рекреаційно-оздоровчі ліси, ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, що суттєво обмежує залучення деревних ресурсів у виробничий процес господарюючих суб’єктів, робить їх лісопромислову діяльність малоприбутковою або збитковою. Пов’язані з цим складності мають лісогосподарські підприємства Київської області, оскільки 75% лісового фонду області складають ліси не експлуатаційного значення. За таких умов пріоритетного значення набуває стимулювання диверсифікаційних процесів у напрямі використання недеревних ресурсів лісу, що сприятиме відновленню роботи виробництв, які занепали, та, за умови належної державної підтримки, отримання ними додаткових доходів у перспективі.

      Вся работа доступна по Ссылке