Сутність корпоративного управління у банківських установах

     

      Теорія та практика менеджменту розробила значну кількість моделей корпоративного управління, які певним чином деталізують послідовність етапів цього процесу та дозволяють дещо абстрагуватися від необхідності врахування факторів, що не мають практичного значення для цілей стратегічного управління.

      До ключових стратегій розвитку банку можна віднести такі як:

       інвестиційна-кредитна, яка окреслює види, умови активних операцій, і не в меншій мірі способи та засоби їх проведення і найголовніше - поведінку банку на ринку банківських послуг;  депозитно-акумуляційна, що включає види, умови пасивних операцій, що передбачають формування корпоративного капіталу та залучених коштів з інших джерел, а також передбачає поведінку банку на відповідних секторах ринку, в якому функціонує банк;

       дивізійна, яка виражає способи адаптації інвестиційно-кредитної та депозитно-акумуляційної стратегій до умов та особливостей регіону або конкретного кола споживачів [87, с. 69].

       До сучасних стратегій внутрішнього корпоративного менеджменту у банківському бізнесі можна віднести:

       дотримання стійкості та ліквідності банку завдяки наявним зовнішнім та іншим джерелам підтримки в умовах обмежень і внутрішніх факторів, що проявляються у сформованій структурі активів і пасивів, обумовлюються часом фактичного виконання зобов'язань;

       цінову, яка передбачає неухильне дотримання оптимальної величини відсотків за кредитами та депозитами, а також тарифів у банківському бізнесі, включаючи перелік операцій, які здійснюються банком без стягування відповідної плати;

       оптимізації податкових витрат;

       оптимізації резервів;

       управління ризиками [134, с. 70]

       До стратегій опосередкованого корпоративного управління в банку належать:

       застосування сучасних, перевірених в умовах конкуренції банківських технологій, тобто дії банку у відповідності з умовами техніко-технологічних змін, які відбуваються постійно, розробка та запровадження сучасних банківських і інформаційних технологій завдяки впливу науково-технічного прогресу;

       інтеграційна, яка передбачає відповідні способи взаємодії, функції фінансової й організаційно-управлінської взаємодії банку з іншими банками, органами державного управління, юридичними та фізичними особами;

       організаційна, тобто визначення типу та характеристик організаційної структури, рівня централізації та децентралізації в управлінні банком, принципи реорганізації банку відповідно до нових зовнішніх або внутрішніх умов;

       соціальна, завдяки якій відбувається визначення типу і структури колективу працівників банку, порядок досягнення ними необхідної кваліфікації, оптимізація процесу взаємодії органів банку з акціонерами [44].

      Вся работа доступна по Ссылке