Теоретичні основи оцінювання ефективності корпоративного управління у банку

     

      У процесі створення системи корпоративного управління банки стикаються з необхідністю вирішувати специфічні завдання окрім тих, з якими стикаються акціонерні товариства в реальному секторі економіки.

      Фундаментальний взаємозв'язок чи відносини між власниками і менеджерами в банківському бізнесі набагато складніші, ніж в промисловості або торгівлі. Це пов’язане з нерівномірністю розподілу банківської інформації між різними суб’єктами відносин унаслідок регулювання з боку наглядових органів, різної питомої ваги капіталу в банківських системах багатьох країн, існування загальноприйнятого у всьому світі інституту банківської таємниці .

      Для виконання функцій фінансового посередництва, частка джерел власних коштів в пасивах у банків є відносно невеликою в порівнянні з не фінансовими корпораціями.

      Крім того, слід зазначити, що значно більше кредитне плече фінансового важеля обумовлює значну ризикованість банківських пасивів та значну розбіжність між структурами пасивів і активів і критичну залежність банків від вкладників . Ризик банківського бізнесу посилюється системою обов'язкового страхування депозитів.

      Така своєрідність породжує низку проблем. Зокрема, визначення важливого фідуціарного обов'язку членів Спостережної Ради, тобто прописане зобов’язання та обов'язки проявляти належну дбайливість. Так, американські фахівці з корпоративного управління в банках Джонатан Мейсі і Морін O'Xapa наполягають на тому, що членам Спостережної Ради банків слід в рівній мірі дбати як про інтереси акціонерів-інвесторів, так і про інтереси кредиторів, тобто у керівників банків даний обов'язок повинен бути більш широким, ніж у директорів нефінансових корпорацій [24, 103].

      Інша проблема полягає у тому, що на перше місце в банківському бізнесі виходить управління ризиками: воно стає одним з найважливіших складових внутрішньої системи контролю в банках. Базельський комітет з нагляду виділяє дванадцять категорій банківського ризику: системний, стратегічний, кредитний, ринковий, відсотковий, ризик ліквідності, валютний, операційний, правовий, репутація, ризик дотримання. Неефективне управління ризиками знаходить відповідне відображення в їх концентрації даного ризику з розрахунку на одного клієнта, надмірному і необдуманому кредитуванні пов'язаних осіб, а також в недалекоглядній кредитній політиці, недостатньому контролі над діяльністю ключових співробітників.

      Вся работа доступна по Ссылке