Економічні ефекти державного податкового аудиту. Теорії та стратегії аудиту податків

     

      У суспільній свідомості податкові платежі ототожнюються з платежами, які запроваджуються без згоди більшості платників і сплачуються в примусовому порядку. Це стає підгрунтям для антифіскальної певедінки платників, породжуючи бажання зменшити податкові зобов'язання або взагалі ухилитися від їх виконання. І чим менш досконалими є демократичні інститути в державі, тим більш масовою стає така поведінка [117].

      Очевидно, що організація податкового контролю не залишається константою, а трансформується відповідно до сучасних вимог. У розвинених країнах політика податкового контролю переглядається кожні два - три роки та доводиться податковими адміністраціями або агентствами до підпорядкованих підрозділів із указівкою загальних направлень, з фіксацією першочергових, кількісних та якісних цілей [52].

      Цілі та завдання податкового контролю насамперед залежать від стану державних фінансів та економічної результативності податкового адміністрування, яка характеризується величиною податкового розриву (різниці між сумою прогнозованих податкових надходжень, відповідною економічному розвитку суспільства, та фактичним розміром мобілізованих податків).

      В країнах, де економічна результативність податкового адміністрування знаходиться на гідному рівні, а платники податків традиційно з сумлінням ставляться до обов’язку сплачувати податки, величина податкового розриву незначна (10-15%). В країнах з назадовільною ефективністю управління податковою службою та низькою податковою культурою населення, до яких належить Україна, податковий розрив може перевищувати 40% суми податкових надходжень. Саме тому, принципи діяльності податкових органів окремих країн значно різняться.

      Вся работа доступна по Ссылке