Cучасний розвиток основних офшорних юрисдикцій світу
В умовах сучасної лібералізації економічних відносин у світі з'являється все більше нових територіальних утворень, що претендують на роль офшорних зон. Кожна з таких зон, прагнучи знайти свою нішу в загальній боротьбі за інвестора, готова запропонувати останнім унікальні умови функціонування. Різноманітність податкових та інших правил, що надаються різними країнами й територіями, утруднює вибір якої-небудь конкретної юрисдикції. Таким чином, оскільки типологія офшорних зон досить велика, потрібна їх класифікація. Проблема віднесення офшорних зон до тих або інших видів висвітлюється в літературі досить широко, і тому зустрічається велика кількість різних класифікацій, в яких за основу беруться різні орієнтири. Найчастіше для цих цілей використовується географічне місце розташування офшорних територій. Відповідно до нього всі офшорні юрисдикції можна поділити на зони Америки, Європи, Азії, Африки й Океанії. Таку класифікацію, наприклад, можна побачити в кандидатській дисертації M.О.Шеховцова «Географія офшорних зон світу». Такої ж класифікації офшорних юрисдикцій дотримуються й багато офіційних податкових і контролюючих органів різних країн. Подібне групування зон у рамках єдиного світу є зручним для здійснення контролю над підприємством, діяльність якого пов'язана тією чи іншою мірою з офшорною зоною. Проте одне лише географічне місце розташування офшорної юрисдикції не може бути визначальним для власника, що бажає заснувати офшорну компанію [61].
Питання вибору офшорної юрисдикції має надзвичайно важливе значення, оскільки потребує врахування ряду важливих чинників. В якості офшорних юрисдикцій найчастіше виступають невеликі незалежні держави чи відокремлені території, що володіють особливим державно-правовим статусом. Це можуть бути самоврядні володіння метрополії, орендована територія чи державне утворення, що до цього часу має статус колонії. Влади цих юрисдикцій стимулюють розвиток сектора офшорних послуг з метою залучення іноземного капіталу, збільшення зайнятості населення та підвищення ділової активності. Режим, близький до офшорного, може використовуватись у спеціальних економічних зонах, районах портів і аеропортів. У той же час реєстрацію підприємств офшорного типу здійснюють не тільки «карликові» юрисдикції, але й деякі цілком респектабельні держави (наприклад, Ірландія, Швейцарія) чи окремі території в їх складі.
Вся работа доступна по Ссылке
