Методичний підхід до виявлення тенденцій розвитку корпорацій в Україні
Як свідчать результати аналізу діяльності промислових підприємств України в умовах становлення та розвитку ринкових відносин для їх ефективного функціонування постійне залучення, концентрація та використання капіталу. Однією із форм залучення та концентрації капіталу, як відомо, є акціонери товариства. Ця форма господарювання якісно відрізняється від традиційних форм організації виробництва: підвищується зацікавленість усіх учасників господарювання, збільшується обсяг загального капіталу підприємства, створюється колегіальна форма управління організацією виробництва, здійснюється визначена демократизація капіталу.
Для виявлення тенденції розвитку промислових корпорацій в Україні, особливо у машинобудуванні та металургії, запропоновано методичний підхід, сутність якого полягає у виявлені особливості їх створення, аналізу ефективності, визначення позитивних та негативних чинників, які сприяють чи гальмують їхній розвиток, та обґрунтування їх урахування, а також запропонування пропозицій по подальший адаптації сформованих корпорацій, що забезпечить випуск якісної продукції, яка відповідає вимогам рівня конкурентоспроможності вітчизняного та світового ринку.
В Україні створення акціонерних товариств (АТ) суттєво відрізняється від загальносвітових тенденцій, що пов’язано з процесом роздержавлення, який можна умовно поділити на три основних періоди. Під час першого (1992-1994 рр.), коли більша частина господарських суб’єктів ще належали державі, приватизація у більшості випадків відбувалася на неконкурентної основі з використанням таких методів, як викуп підприємства трудовим колективом, у тому числі через попередню оренду цілісних майнових комплексів. Крім цього, у цей час проводилася підготовка до масового роздержавлення великомасштабних промислових підприємств шляхом акціонування. В Україні було створено 2659 АТ. У цей період були прийняті базові закони, у тому числі «Про підприємництво» [70], «Про господарські товариства» [63], пакет законів про приватизацію, внесено деякі зміни у Цивільний кодекс [62] та Кодекс законів про працю. Наступний етап (1995-1998 рр.) можна охарактеризувати як період масової приватизації. У 1997 р. відбувалося опрацювання та внесення суттєвих змін до Закону «Про господарські товариства». За цей період на розгляд Верховної Ради України також внесено проекти законів «Про акціонерні товариства», «Про корпоратизацію», прийнято новий Цивільний кодекс України. Приватизація проходила за допомогою такого спеціального інструменту як приватизаційні майнові сертифікати (так названі «ваучери»). При цьому темпи роздержавлення суттєво зросли. За підсумками цього періоду фактично було сформоване нове інституціональне середовище та господарська структура товариства. В Україні було створено близько 9 тисяч АТ. Заключний етап приватизації, який почався в 1999 р., характеризується індивідуальним підходом до конкретних об’єктів, сутність яких полягає у пошуку найбільш вигідних інвесторів, які мають можливість вкладати власні кошти в оновлення виробництва та забезпечити рентабельну роботу підприємств. Цей період пов’язують з підвищенням ефективності управління господарськими товариствами, частина акцій яких належить державі. На початок 2011 року в Україні зареєстровано 25766 АТ.
Вся работа доступна по Ссылке
