Економічна природа витрат підприємства роздрібної торгівлі
Стабільність положення будь-якого підприємства в конкурентному середовищі залежить від його фінансової стабільності, яка досягається шляхом підвищення ефективності господарювання на основі раціонального використання всіх видів ресурсів з метою мінімізації витрат.
Витрати є головним ціноутворюючим чинником і одним із основних чинників формування прибутку, а отже, потребують пильної уваги з боку керівництва підприємства й дієвих засобів управління ними. З цією метою необхідним є розуміння економічної природи та сутності витрат підприємств роздрібної торгівлі, яке неможливе без вивчення наукових поглядів попередників.
Витрати – досить значуща економічна категорія, питання сутності якої досліджувалось ще від початку осмислення фактів і явищ господарського життя та зародження економічної думки. На кожному з напрямів розвитку економічної науки розуміння витрат не залишалося постійним, а змінювалось із розвитком економічної теорії й теоретичних та практичних аспектів управління ними.
У цьому аспекті цікавою є точка зору Н.С. Андрущенка, який вперше на основі власних досліджень виокремив чотири етапи розвитку знань про витрати:
перший етап – публічна звітність про витрати, відслідковування, облік і контроль витрат на господарському й державному рівнях (XXVIII – ІІ ст. до н.е.);
другий етап – здійснення спроб розкрити сутність поняття «витрати», поява різних теорій витрат (XIV – ХІХ ст.);
третій етап – використання математичних методів у теорії, дослідження поведінки витрат, вивчення витрат як об’єкта обліку й контролю (ХХ ст.);
четвертий етап – виникнення нового напрямку дослідження – управління витратами (кін. ХХ – поч. ХХІ ст.) [6, с. 4].
Подальшого розвитку даний напрямок знайшов в наукових дослідженнях С. Сороки та М. Скрипник М. [220, с. 159; 229, с. 152]. Так, С. Сорока виділяє вже п’ять етапів формування науково-теоретичних знань про витрати. При цьому вона повністю погоджується з думкою Андрущенко Н.С., і пропонує перший доволі тривалий етап, деталізувати на два окремі:
відстеження, облік і контроль витрат на господарському й державному рівнях (XXVIII – ІV ст. до н.е.);
публічна звітність про витрати (III – ІІ ст. до н.е.) [229, с. 152].
Вся работа доступна по Ссылке