Інформаційно-облікове забезпечення управління інноваціями в системі державної інноваційної політики
Перехід економіки України на інноваційній шлях розвитку потребує здійснення комплексу заходів, спрямованих на приведення системи державного управління у відповідність до вимог саме такої моделі економічного зростання. Ключове значення для досягнення цієї мети має кардинальна зміна характеру взаємовідносин влади і науки, створення механізмів реальної взаємодії владних структур з науковим співтовариством, посилення реального впливу наукової спільноти на формування і реалізацію державної науково технологічної та інноваційної політики [157, с. 335 ]. При приведенні системи державного управління у відповідність до вимог інноваційної моделі економічного зростання в центрі уваги має бути не стільки створення додаткових органів управління, як реорганізація та уточнення функцій вже існуючих, з метою забезпечення структурної повноти механізму управління інноваційною діяльністю як на макро- так і на мікрорівнях.
Останнім часом держава та влада приділяють все більше уваги розвитку інноваційної діяльності в Україні взагалі та інноваційної діяльності аграрно-промислового комплексу АР Крим зокрема. Так в ЗУ Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим [142] серед основних завдань Ради міністрів Автономної Республіки Крим виділено:
- забезпечення розвитку і підтримки науково-технічного та інноваційного потенціалу Автономної Республіки Крим (стаття 2);
- сприяння інноваційній діяльності та діяльності, спрямованій на підвищення рівня енергоефективності в Автономній Республіці Крим, і створенню сучасної інфраструктури (стаття 15);
- сприяння розвитку технопарків, технополісів, інноваційних бізнес-інкубаторів, залучення відповідних наукових установ (за їх згодою) до розв’язання проблем науково-технічного розвитку Автономної Республіки Крим (стаття 17);
- сприяння розвитку науки і техніки, виконанню регіональних науково-технічних програм, впровадженню нових екологічно безпечних технологій, підвищенню технічного рівня виробництва та якості продукції, розв’язанню науково-технічних проблем, що мають першочергове значення для підвищення її ефективності та конкурентоспроможності; забезпечення охорони прав винахідників і раціоналізаторів, утворення територіальних інноваційних центрів і технопарків (стаття 24);