Концептуальні основи організації торговельних центрів

     

      Виникнення міст, безпосередньо, пов’язане з вихідною неоднорідністю природного простору, з наявністю місць, які забезпечують різноманітні переваги розміщення (близькість до джерел сировини, до ринків збуту, до транспортних вузлів, до перевалочних центрів міжнародної торгівлі) [32]. В даному контексті вирішальне значення для організації торговельних центрів відіграють теоретичні засади просторової організації роздрібної торговельної мережі. У вітчизняній економічній літературі питанням просторової організації роздрібної торговельної мережі приділяли увагу такі науковці як Н.А. Архипов, Н.О. Голошубова, В.Т. Журавков, О.Б. Казакова, В.В. Лісіца, О.В. Чкалова й ін. [1; 3; 33–36], які торговельну мережу розглядали як сукупність торговельних об’єктів, а не інтегративну систему осередків торговельної активності, якими є сучасні торговельні центри.

      Окремі аспекти організації роздрібної торгівлі у міському просторі були розглянуті в працях С.С. Бухвалова, В.С. Занадворова, І.П. Іл’їної, Р. Маркіна, та О.В. Чкалової [1; 37–39], що обумовлює необхідність дослідження концептуальних засад організації торговельних центрів. Відзначимо, що західна наукова думка щодо фундаментального теоретичного аналізу просторової конкуренції, обумовленої боротьбою за досяжність центру, формувалася на основі робіт фон Тюнена [1, с. 70].

      У класичній моделі фон Тюнена (вперше представленій ще в 1826 році) розглядається абстрактна, однорідна, безперервна, ізольована від зовнішнього світу рівнина, на якій розташоване єдине місто.

      Основна діяльність на рівнині – різні види сільськогосподарського виробництва, основна діяльність міста – виробництво товарів, необхідних для жителів рівнини, і торгівля. Місто – єдиний ринок збуту сільськогосподарської продукції, що виробляється на оточуючій сільській місцевості.

      Формування схеми землекористування на цій території фон Тюнен розглядає з урахуванням можливостей вибору, що визначається деяким кінцевим набором технологій сільськогосподарського виробництва, які можуть різнитися не лише за видом кінцевого продукту, але і деякими виробничими процесами.

      Провівши аналіз витрат (загальні витрати визначаються безпосередніми витратами виробництва і витратами транспортування, залежно від відстані між ділянкою та містом-ринком) і вигід, дослідник виявив найбільш рентабельний варіант спеціалізації кожної ділянки території, орієнтованої на окреме місто-ринок. У результаті подібного аналізу розкривається внутрішня структура землекористування на означеній території, яка представлена кільцевими зонами спеціалізації. Зовнішня межа найвіддаленого кола виявляє загальну межу всієї зони впливу даного міста. За межами цієї зони сільськогосподарське виробництво, орієнтоване на даний ринок збуту виявляється нерентабельним (рис. 1.2) [37, с. 120].

      Вся работа доступна по Ссылке