Економічна категорія «дебіторська заборгованість» в обліковому аспекті
Еволюція розвитку бухгалтерського обліку, з історичної точки зору, розглядається для полегшення розуміння сучасного та оцінки перспектив майбутнього. В процесі історико-теоретичного дослідження виявлено, що вивчаючи історію бухгалтерського обліку науковці по-різному розуміють і трактують методи її вивчення та дослідження. Тому підходи до узагальнення і викладення даних питань були і є різними.
Існує невирішена суперечка про те, який обліковий прийом був першим. Більшість авторів і найбільш переконливо О. Бауер, називали інвентаризацію, але багато Е. Ієгер, В.Стон, З. Паризинський, І. Максимов, С. Сметанін вважали контокорент (рахунки розрахунків) [172, с.28].
Першоджерелом інформації про рахунки дебіторської заборгованості (контокоренту) та його формулювання є Біблія, де зазначаються висловлювання царя Соломона: «З ким постійно знаходишся у торгових відносинах, рахуй і оцінюй: що даєш і що отримуєш - запиши» [172, с.33]. Надзвичайно важливим, з точки зору бухгалтерського обліку, є те, що покупець повинен був не лише рахувати і записувати свої борги, а й оцінювати їх .
Історичні дослідження показали, що спочатку існував рахунок контокоренту, який став прарахунком дебіторської заборгованості, на якому фіксувались не тільки дебіторська заборгованість, але й кредиторська. Це підтверджують іудейські записи, зокрема, Біблія.
Вважається, що винахід першого лічильного пристрою (абаки) у Греції став одним з вагомих стрибків у розвитку обліку. З розвитком правових відносин облік у Стародавній Греції набуває правового характеру: було закріплено матеріальну відповідальність конкретних осіб за одержані цінності; підзвітних осіб вибирали тільки із заможних людей, які могли внести велику заставу; нестачу покривали із застави або майна матеріально відповідальної особи, а якщо її було кваліфіковано як розтрату, то стягували в десятикратному розмірі.
Розвиток стародавнього бухгалтерського обліку завершився у Стародавньому Римі, облікова система якого опосередковано ввібрала в себе практично усе найкраще, всі переваги та позитивні риси грецької і східної бухгалтерії. Виникнення книг, термінів, які застосовуються в сучасному бухгалтерському обліку (депозит, акцепт, сума, конкуренція, дебітор, кредитор тощо) – це те, що отримала сучасна бухгалтерія завдяки цій країні.
В ході дослідження виявлено, що в системі облікових регістрів давньоримської бухгалтерії першою книгою була Adversaria, яка була необхідна для щоденних записів фактів господарського життя. А систематичний запис розподілявся за двома кодексами: Codex accepti et expensi і Codex rationum domesticorum, в одному наводились лише рахунки грошових коштів та розрахунків, в іншому – всі матеріально-речові рахунки. Оскільки систематичний запис розподілявся між двома кодексами, то цілком вірним є припущення, що Adversaria велася лише для операцій, пов’язаних з рухом коштів та розрахунків [174, с.24].
Вся работа доступна по Ссылке
