Вихідні теоретичні засади визначення принципів оподаткування
Дослідження змісту принципів оподаткування та висвітлення їх зумовлює необхідність аналізу певних загальнотеоретичних питань. З огляду на те, що юридична наука вимагає чіткого розуміння і визначення суті основоположних понять, що становлять логіко-юридичну основу у контексті розкриття змісту похідних категорій, проаналізуємо вихідний зміст поняття «принцип». Термін «принцип» ототожнювався у філософів Стародавньої Греції з уявленнями про основу, початок, джерело, першопричину. Аналіз спеціальної літератури показав, що вихідні позиції названого терміна, починаючи з античних часів і донині не зазнали суттєвих змін і лягли в основу його сучасного розуміння. Так, вітчизняні вчені трактують поняття принцип як те, що «лежить в основі певної сукупності фактів, теорії, науки, переконання людини, ті практичні і моральні засади, якими вона керується у своєму житті в різних сферах діяльності» [191, c. 525] ; як «основоположні ідеї (вимоги), які в своїй сукупності визначають ідеальну конструкцію, модель» [179, c. 101] ; як керівництво до дій [173, c.791] .
Семантичне значення «принцип» (від лат. principium – первісне, визначальне, те, від чого походить все інше) – засада, основа, керівна ідея, вихідне положення будь-якого явища [105, c. 75] . Так, В. Ф. Погорілко, О. Ф. Фрицький дійшли висновку, що «принцип» – це ні що інше, як об’єктивна закономірність, притаманна будь-якому суспільно-політичному явищу, сформульована у вигляді певної ідеї, правила або засади [96, c. 89] . Водночас заслуговує на увагу думка В. В. Копєйчикова, який наголошує, що поняття принцип доцільно трактувати як основні засади, ідеї, що характеризуються універсальністю, загальною значимістю та вищою імперативністю [68, c. 95] . При характеристиці принципу зазвичай звертається увага на те, що він, по-перше, являє собою ідею, положення, вимогу і, по-друге, є не простим положенням, а основним, основоположним, засадничим, фундаментальним, вихідним, загальним, керівним, відправним, провідним, чільним [119, c. 24] .
Від принципу як загальної категорії слід перейти до його втілення у різних сферах, зокрема у правовій. Отже, необхідно вести мову не про принцип, а саме про правовий принцип як видовий прояв. Так, С. С. Алексєєв визначав принципи права як виражені у праві вихідні нормативно-керівні засади, що характеризують його зміст, основи, закріплені у ньому закономірності суспільного життя. Принцип – це те, що пронизує право, виявляється його змістом у вигляді вихідних, наскрізних «ідей», головних його засад, нормативно-керівних положень [5, c. 102] . У принципах права синтезується світовий досвід розвитку права, досвід цивілізації [84, c. 195] .
Таким чином, під принципом як правовою категорією необхідно розуміти фундаментальні вихідні засади, в яких втілюються сутність, призначення та імперативна динамічна спрямованість певного правового інституту чи явища. До того ж принципи об‘єктивно зумовлені економічним, соціальним, політичним устроєм держави, основними засадами побудови і функціонування суспільства тощо. Отже, податкова система будь-якої країни світу має ґрунтуватися на відповідних принципах, що об’єктивно дозволить забезпечити відносно сталу векторну спрямованість законодавчого регулювання податкових відносин.
Вся работа доступна по Ссылке
